Щойно сонце висушить рештки зими — горять луки та придорожні канави в околицях Bolesławiec — а також стерня у більш лінивих господарів, власників сільськогосподарських угідь, якщо вони не підпалили «рештки» на полях пізньої осені. Саме так фермери та власники садиб навесні прибирають засохлі стебла й листя, залишені перед зимою напризволяще. Останній такий випадок ми спостерігали протягом кількох сонячних днів перед Великоднем — перед комунальним кладовищем на вул. Śluzowa. Що обгоріли акацієві зарості, які чудово пахнуть навесні та на початку літа? А кого це хвилює, не виключаючи міську владу? Вогонь також сприймають як «найдешевший гербіцид», що знищує бур’яни.
Екологи попереджають: під час випалювання луків, пустирів або торфовищ знищуються не лише бур’яни та сухі стебла трав, тоді гинуть також коріння рослин, трави, бактеріальна флора, мурахи, сонечка, а також птахи, що там гніздяться. Восени лучна рослинність накопичує запасні поживні речовини в нижніх частинах стебел, розташованих безпосередньо над або під поверхнею ґрунту. Ці речовини необхідні для росту й розвитку рослин навесні. Восени частина видів рослин закладає бруньки та утворює пагони, від яких залежить урожай наступного року. Уже за температури +50 градусів за Цельсієм рослинні тканини відмирають. А під час випалювання трави температура сягає кількох сотень градусів за Цельсієм. Це негативно впливає на врожайність.
Луки, береги річок, чагарники та полезахисні лісосмуги є середовищами існування багатьох видів комах, птахів і тварин. Під час випалювання гинуть мурахи, одна колонія яких може знищити до 4 мільйонів шкідників — шкідливих комах на рік (це підказка для дачників — зважте на цей факт під час поширених спроб ліквідації підземних мурашників!). У полум’ї гинуть також сонечка, які поїдають попелиць, джмелі, що запилюють конюшину та люцерну, їжаки, кроти, молоді зайці, пташенята, жаби. Усі ці тварини просто необхідні.
Дим, що утворюється під час випалювання, перешкоджає льоту бджіл, що значно зменшує кількість запилених квітів і, як наслідок, знижує врожайність рослин. В атмосферу потрапляє велика кількість вуглекислого газу, сірки та ароматичних вуглеводнів із канцерогенними властивостями. Випалений гумус спричиняє утворення в ґрунті щілин і тріщин, що призводить до ерозії глибших шарів. Випалений луг більш схильний до вітрової, а на схилах пагорбів також до водної ерозії. Недбале випалювання луків є причиною пожеж у лісах, на торфовищах, а іноді навіть у господарських будівлях. У 1993 році в країні виникло 9140 пожеж трави та стерні, а також майже 5 тисяч пожеж незаліснених лісових площ (інформація Головного командування пожежної охорони). Це становить 19 відсотків усіх пожеж у Польщі.
Заборону випалювання рослинності на луках, пасовищах, пустирях, у канавах, придорожніх смугах, уздовж залізничних шляхів, на торфовищах і в зоні очерету запроваджено законом про охорону природи від 16 жовтня 1991 року. За випалювання рослинності загрожує штраф або арешт. Положення закону про охорону та формування довкілля за спричинення ненавмисного забруднення води, повітря або поверхні землі з небезпекою для життя чи здоров’я людей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років. Варто про це пам’ятати. Це зауваження адресую також фермерам із Jaroszewice, які випалюють траву на сільськогосподарських пустирях, що межують із садовими ділянками «Serbinowa» у великому садово-городньому комплексі на південь від вул. Śluzowa.
До речі, особиста рефлексія. У моїх рід­них краях — на околиці Puszcza Białowieska — ніхто не палив траву чи стерню. Можливо, тому вже в лютому місцеві жителі збирали в западинах бору перші гриби — зморшки та їстівні строчки, а в березні розквітав і пахнув вовче лико, а трохи пізніше фіолетово-блакитними барвами розквітали печіночниці, сон-трава та білі анемони. Ще лежали клапті снігу, а пуща вже вирувала життям рослин і тварин. У нас до пізньої весни панує цвинтарна тиша. З нашої вини та волі.