Місцевість Świętoszów розташована над річкою Квіса, лівою притокою Бобру, приблизно за 18 км на південь від Żagań і за 36 км на північний захід від Bolesławiec, на території великого соснового лісу. Świętoszów лежить біля залізничної лінії Żagań — Zebrzydowa — Jelenia Góra, яка перетинає колишній князівський Żagański Las, а нині — Нижньосілезькі бори.
До 1945 року Świętoszów був відомий під німецькою назвою Neuhammer, яку можна перекласти як «Нова кузня», «Нова ковальська кузня» або «Нова кузня». Назва Świętoszów походить від видобуваної та виплавлюваної тут болотної руди й нагадує про існування в давнину залізних кузень.
У реєстрі населених пунктів Князівства Żagań перші згадки про Świętoszów датуються вже 1405, 1550 або 1575 роками. За часів П'ястів землі на схід від Квіси входили до складу Польської держави. Після феодальної роздробленості та розпаду Śląsk на багато князівств вони опинилися в межах князівства Głogów, а згодом — князівства Żagań аж до новітніх часів. Початки цього нижньосілезького населеного пункту нині повністю не з'ясовані. У давнину це, ймовірно, було лісове село, розташоване далеко від важливих транспортних і торговельних шляхів. Жителі добували багатства, які дарували великі лісові простори, полюючи на диких тварин і збираючи ягоди, гриби та мед. Імовірно, село почало розвиватися у зв'язку з наявністю та використанням болотних руд. Для існування створених тут кузень, крім згаданої раніше залізної руди, необхідні були ще три умови: річка, ліси та гроші. Повноводна Квіса, що протікала через село, чудово підходила не лише для промивання болотної руди, а й для приведення в рух коліс, які рухали міхи та ковальські молоти. Важливу роль у тогочасній металургії відігравав також деревний вугілля, який випалювали лісоруби в лісах і волами доправляли до залізної майстерні. Розвиток кузень був можливий завдяки фінансовій підтримці, яку, ймовірно, надавали окремі власники Świętoszówської землі, багатої на руду, та ті, хто помічав величезний попит на вироби із заліза. У процесі виплавляння заліза було задіяно від кількох до кільканадцяти ремісників. Від раннього Середньовіччя серед соснових і дубових лісів поруч із поселенням Świętoszów існували також інші осередки ковалів, що простягалися на схід і південний захід від Żagań у напрямку Szprotawa та Bolesławiec.
Кузні Żagań і розташовані менш ніж за 20 км від них кузні Świętoszów відповідали рівню тогочасної металургії, водночас підтверджуючи важливість і необхідність праці, яку виконували майстри та підмайстри-ковалі. Після П'ястів як перших власників Świętoszów у 1472–1549 роках належав саксонським князям, а потім, від 1549 до 1740 року, — Габсбургам. Фактичними управителями цих територій, однак, були представники давніх лицарських родів сілезько-лужицького походження: von Kottwitz, von Promnitz, von Kittlitz /Kietlitz/, von Rechenberg, про що свідчать старі німецькі документи. Розпочата Тридцятилітня війна /1618–1648/ з політично-релігійним підґрунтям призвела до припинення рівноправності католицького та протестантського віросповідань і масової втечі.
ч. I матеріалу