Ми були в іншому світі. Цей світ — садиба подружжя Bancewiczów у Przejęsławie під номером 63. Там час плине значно повільніше, ніж у наших метушливих господарствах. Його створюють двоє надзвичайно приємних людей: Teresa і Jan Bancewiczowie. Обоє — художники, обоє закінчили той самий художній ліцей у Wrocławiu 1995 року. Разом вони поїхали працювати й жити до Cieplic і провели там понад 30 років.
Що привело їх у затишний куточок Przejęsławia? Пан Jan пояснює, що це були пошуки спокою та випадок. Його запросили на художній пленер до Kliczkowa, і... він захотів оселитися тут. У Kliczkowie він нічого не знайшов, зате в Przejęsławie йому вдалося купити старе господарство, що хилалося до занепаду, і разом із дружиною вони вирішили його відремонтувати. Оселилися в ньому 1986 року.
Ми зайшли всередину й заніміли. Інший світ! Тут красиво, хоча, мабуть, це припало б до смаку не кожному, однак кожен мусить визнати, що ці інтер’єри справляють враження. Майже все в цьому будинку, включно з меблями, зроблено власноруч, і саме цей факт, здається, визначив його відмінність від того, з чим ми зустрічаємося у своїх домівках. Достатньо сказати, що дерев’яне оздоблення буквально вирізьбив складаним ножем пан Jan. «Особисто створювати власне оточення» — ось девіз господарів, і свідчення такого підходу до життя ми зустрічаємо на кожному кроці.
У цих оригінальних інтер’єрах розміщені роботи подружжя Bancewiczów — картини, тканини, скульптури. Свої художні тканини пані Teresa виготовляє з обрізків матеріалів, пряжі тощо за власною технікою, яку сама вигадала. Вони дуже великі, ефектні й ніжні за кольорами, додають оточенню м’якого жіночого тепла.
Такі ж ніжні й маленькі барельєфи, які за своїм ефектом дивовижно нагадують кераміку. Пан Jan, своєю чергою, ліпить, малює, рисує. Останнім часом, здається, він найохочіше працює саме в цій останній техніці. Замок у Kliczkowie останнім часом безумовно є найчастішою темою робіт митця. Пан Jan підкреслює, що це найбільша атракція нашої гміни, і прагне як творчо висловити своє захоплення ним, так і водночас рекламувати «наш» пам’ятник. До речі, шкода, що Kliczkowski zamek не щастить із власниками. Комплекс, який міг би бути атракцією гміни, можливо, місцем роботи для багатьох місцевих жителів, тим часом і далі стоїть порожній і недоступний — одним словом, мертвий.
До речі, ще одна відступна думка. Пан Bancewicz є автором вдалого календаря на 1994 рік, виданого Towarzystwo Przyjaciół Bolesławca. Може, це ідея для нашої гміни? Однак повернімося до Przejęsławia. Обов’язково мушу згадати ще одну ідею подружжя Bancewiczów — Будинок творця. Він має постати, а власне вже постає зі старої напівзруйнованої стодоли, яку вони придбали разом із будинком. Це улюблена справа пані Teresa. Вона сама працює над ремонтом, бавлячись у муляра — ліпить стіни, мов ластівка. Цього разу причина прозаїчна — брак грошей. Хто їй допоможе? Вона прагне, щоб тут були представлені не лише їхні власні роботи, а передусім усі витвори народного мистецтва нашої місцевості. Адже внаслідок повоєнного заселення люди, які тут живуть, представляють різні регіони й різні культури, і варто зберегти, навіть урятувати, рештки слідів цих культур, щоб вони не зникли безповоротно.
Я побіжно розповів, чим захоплюється подружжя Bancewiczów. Однак є ще так звана проза життя — з чого вони живуть? Живуть дуже скромно. На жаль, загальна криза на ринку праці не оминула й професію художника. Неможливо утримуватися зі спорадичного продажу творів мистецтва. Тому пан Jan працює охоронцем у Військовій частині в Kliczkowie, а пані Teresa вже на пенсії.
Дуже шкода, що вони не знайшли роботи за своєю професією.