Поруч із костелом Матері Божої Неустанної Помочі на Замковій площі, 2–3, стоїть чудово відреставрований парафіяльний будинок. Його історія дуже багата. Цей будинок звели 1767 року, і до Другої світової війни він виконував роль євангельської плебанії.
Цю плебанію Католицька церква не прийняла тоді, коли 1791 року у власність було отримано колишній євангельський храм. Будинок перебував у розпорядженні державної влади. Там мешкали євангельська сестра Emilia Ott і три католицькі родини. Крім того, будинок займали: Dolnośląskie Zakłady Przemysłu Lniarskiego, Spółdzielnia Pralnicza «Czystość», Zakład Wyrobu i Sprzedaży Lodów та Zakład Naprawczy Sprzętu Gospodarstwa Domowego. Тут також містилися дві громади: Zbór Ewangelicko-Augsburski і Zbór Kościoła Ewangelicznego.
Завдяки старанням декана Edwarda Bobera воєводська влада в Jeleniej Górze погодилася передати згаданий будинок парафії Матері Божої Неустанної Помочі; це сталося 25 січня 1981 року. Тодішній начальник міста Болеславець магістр Piotr Bojko пообіцяв, що всі заклади сфери послуг переселять до інших приміщень, а родини отримають квартири в нових державних будинках. Євангельські громади мали отримати замінні приміщення.
Переданий парафії будинок потребував капітального ремонту. Він був дуже уражений грибком. Щоб його осушити, потрібно було відкопати землю аж до фундаментів. У кроквяній конструкції багато балок вимагали заміни. Потрібно було повністю змінити покрівлю, вікна, двері та підлогу. Однак до цих робіт ще довго не можна було приступити, оскільки будинок займали згадані вище мешканці.
1985 року парафія знову почала домагатися виселення сторонніх користувачів. Це було нелегко, тому по допомогу звернулися аж до Jeleniej Góry, до воєводського директора у справах релігій. Після смерті сестри Emilii Ott (померла 16.11.1985 року) було отримано доступ до всіх приміщень і розпочато ремонт.
1986 року об’єкт довкола відкопали до фундаментів. Фундаменти будинку укріпили, особливо з боку костелу, обштукатурили їх і двічі ізолювали бітумною мастикою. На вул. Partyzantów замінили газові труби. З обох боків будинку замінили керамічні каналізаційні труби й підвели до будинку воду від Замкової площі. Потім котловани засипали.
На земляних роботах, під час розбирання перегородок і всіх стель парафіяни працювали переважно безоплатно, у громадському порядку. Фундаменти відкопували за допомогою екскаваторів, а в недоступних для них місцях користувалися лопатами. Варто підкреслити, що пан Zygmunt Burdzy кілька днів працював власним екскаватором. Особливої відзнаки заслуговує пан Alfred Kwarciak, який надав екскаватор, бульдозер, навантажувач, автомобілі для вивезення уламків і трактори. На вивезенні уламків найчастіше працювали пани Andrzej Skaczyło та Gudaj. Керівником усіх робіт, виконуваних у цьому парафіяльному будинку, був брат декана, ks. Mieczysław Bober; у роботі переважно допомагали чоловіки з парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Болеславці. Щодня працювало близько двадцяти чоловіків. Роботи в будинку безперервно тривали з 8-ї години до пізнього вечора.
Від 21 липня 1986 року почали заливати перекриття, рухаючись від першого поверху вгору. Декан Edward Bober дуже часто просив із амвона залучати більше працівників для заливання перекриттів. Коли людей було замало, він ходив від дому до дому й запрошував чоловіків до роботи. Як правило, цей метод давав бажаний результат. Того року на ремонтних роботах працювало близько 250 осіб.
Від 11 травня 1987 року розпочалися роботи зі зняття черепиці; ними керував брат декана. Велика кількість чоловіків, які брали участь у цій роботі, могла свідчити про прихильність парафіян до свого настоятеля, якому вони хотіли допомогти в цьому важкому й масштабному ремонті. Ті, хто не міг прийти на роботу, охоче самі робили пожертви. Пожертви складали також ті, хто працював на реставрації парафіяльного будинку. Під час роботи між парафіянами та ks. prałatem Edwardem Boberem формувався зв’язок. Чимало парафіян завдяки цій праці зблизилися з Церквою і почали відвідувати недільні та святкові меси. Далі приступили до розбирання старої конструкції даху й спорудження нової.
У липні 1987 року придбали двотаврові балки для перекриттів парафіяльного будинку. У наступні місяці того ж року зводили димарі, одночасно надбудовуючи другий поверх. Також продовжували роботи над кроквяною конструкцією. Наприкінці 1987 року весь дах обшили дошками, після чого накрили алюмінієвою металочерепицею. Ці роботи дуже ґрунтовно виконав пан Muniak.
1988 року придбали чавунні труби для центрального опалення та гранітні плити для зовнішніх сходів. Сходи виготовили в травні. Над ними працювали пан Tadeusz Gliniecki та інші. Також того ж року столяр Wójcik із наданого матеріалу обробив на верстатах 13 м дощок для підлоги.
Двері для парафіяльного будинку виготовляли у столяра в Zabłocie від 9 січня 1989 року. 19 березня того ж року ks. Bober попросив парафіян про фінансову допомогу, бажаючи виконати зобов’язання перед столяром; віряни відгукнулися позитивно, і протягом тижня зібрали необхідну суму. Звичайно, роботи в парафіяльному будинку продовжувалися. У червні штукатурили кімнати. До цих робіт залучили панів Mariana та Kazimierza Posackich, а також пана Tereniuka. Також встановлювали підвіконня та склили вікна. До кінця жовтня оштукатурили всі кімнати на другому поверсі та три чверті першого поверху. Залишалися ще приміщення на першому поверсі, які потрібно було переробити й оштукатурити.