Поляки змушували ворогів облягати укріплені райони, змушуючи противника розосереджуватися, а отже, послаблюватися. При цьому вели боротьбу за системою так званої партизанської війни, яка полягала в підтриманні постійного бойового контакту з військами противника та ліквідації загонів, відокремлених від основних сил. Укріплені й водночас завдяки своєму природному розташуванню важкодоступні території ґміни Osiecznica сприяли саме такій боротьбі.
У період польсько-німецької війни 1015–1018 років територія ґміни була місцевістю, через яку проходили як польські, так і німецькі війська. У той час майже всі поселення в цій околиці були спалені та зруйновані. Місцеве населення сховалося в непрохідних лісах.
У 1039 році ці землі спіткало чергове лихо, спричинене нападом на Сілезію чеського князя Бржетислава, який скористався ослабленням польської держави, щоб захопити Сілезію. Оскільки населення, яке проживало на цих територіях, ще не було пов’язане надто тісними зв’язками з центральним осередком управління тогочасної польської держави, воно прийняло нову владу без значного опору.
Болеславецьке каштелянство, а разом із ним і території сучасної ґміни Osiecznica, знову повернулися до Польщі в 1050 році після запеклих битв Казимира Відновителя з Бржетиславом. І знову місцеве населення постраждало в цій війні князів.
У період повторного розквіту польської держави Болеславецьке каштелянство, а разом із ним і оборонний двір у Kliczków, відігравали важливу роль у протидії зазіханням чеських князів і німецьких магнатів.
За правління польського князя Болеслава Високого частину території ґміни, ймовірно місцевості Kliczków і Osieczów, було передано монастирям, але згодом її викупив комес Болеславецького каштелянства.
У XII і XIII століттях на цій території почалося зникнення вільних селянських поселень: окремі поселення передавалися лицарям і монастирям.
На початку XIII століття розпочалося заснування сіл за німецьким правом. Саме таку локацію отримало в XIII столітті село Ławszowa. Деякі хроніки навіть наводять точну дату заснування села Ławszowa, яке німецькою називалося Lorenzdorf, або латиною Laurentii Villa, — 1233 рік.
У цей період село разом із поселенцями та залежними селянами налічувало близько 300 осіб. Отже, це була одна з найбільших громад поселенців у цій місцевості й фактично виконувала роль торгового села для навколишньої території. Уже 1376 року в Ławszowa збудували костел, який згодом неодноразово горів і зазнавав руйнувань, зокрема під час гуситських воєн.
Такою ж давньою локацією, як Ławszowa, може похвалитися село Kliczków. Уже 1297 року тут звели замок, який став власністю князя свідницько-яворського Болека I. Навколо замку оселилася низка ремісників, що працювали на потреби замку. Місцевість навколо замку на початку XIV століття називалася Kliczdorf (імовірно, ця назва походить із 1305 року). На початку XV століття, а саме 1417 року, було зафіксовано другу назву місцевості — Kliczdorff. У Kliczków костел збудували на пів століття раніше, ніж у Ławszowa, адже перші згадки про нього датуються вже 1305 роком. Мурований костел було засновано 1417 року, ймовірно, княгинею Анною, дружиною Карла IV, яка на той час була власницею замку в Kliczków. Після смерті княгині Анни замок у Kliczków перейшов до лицарських родів.
Замок у Kliczków у той час був одним із найвизначніших у Сілезії. Рідкістю для замку в Kliczków була бібліотека — на той час це була одна з найбільших книжкових збірок.
Дещо пізніший акт заснування має село Tomisław, хоча початки цього поселення сягають початку XIV століття. Thommendorf, Thomosdorf, Thomodorf — німецькі назви цієї місцевості.
Костел у цій місцевості збудували 1346 року, і він належав до Любанського деканату в системі церковної адміністрації. Tomisław як село на німецькому праві виник унаслідок об’єднання двох поселень, розташованих неподалік, на лівому березі Kwisa.
Таку ж давню історію, як Ławszowa, Kliczków і Tomisław, має село Osieczów, німецькою Aschitzau. Воно виникло в XIII столітті, а перші згадки про нього датуються 1476 роком. У пізніший період місцевість кілька разів змінювала назву, послідовно називаючись Aschitcaw, Assesaw і Aschieczan. Це село підпорядковувалося Болеславецькому каштелянству й було безпосередньо сполучене з ним дорогою.