Історію Болеславецького музею, якщо розглядати її в історичній перспективі, слід датувати 1909 роком, коли в будівлі, що поєднувала бастіон XV століття з оборонними мурами, для відвідувачів відкрили, зокрема, цінні колекції місцевої кераміки. До початку війни це був типовий міський музей (Heimatmuseum) із концепцією експонування колекцій різної художньої та історичної цінності, сформованою ще в XIX столітті. Окрім кам’яної кераміки, тут експонували скло, порцеляну, вироби з олова, монети, старі печатки, народні костюми, предмети релігійного культу, ювелірні вироби та кілька картин. Туристичною атракцією був глечик заввишки 2 метри, виготовлений майстром J.G. Joppe у 1753 році. Велику заслугу в організації та керівництві місцевим музеєм приписують Артуру Шиллеру, автору путівника довоєнними колекціями Болеславецького музею. Бібліотечний фонд музею тоді налічував 700 позицій літератури про Bolesławiec, частину міського архіву та оригінальні видання творів Martin Optiz. Під час останньої війни будівлю було спустошено, а майже всі колекції розпорошено; донині їхня повоєнна доля невідома.
З ініціативи Вроцлавського Сілезького музею (нині Національний музей), який організовував регіональні музеї на території Нижньої Сілезії, Болеславецький музей відкрили 27.XII.1953 року. Облаштування виставки створювало чимало труднощів, адже потрібно було повністю забезпечити її як експонатами, так і виставковим обладнанням. Ці потреби задовольнили Сілезький музей і частково Zakłady Ceramiki Artystycznej у Bolesławiec, які надали певні експонати. Було організовано 3 виставки: археологічну, що ілюструвала найдавнішу історію Сілезії, етнографічну, присвячену народному мистецтву околиць Bolesławiec, та керамічну — з урахуванням технології виробництва. У цей час керівниками музею по черзі були: Róża Larkowska, Włodzimierz Kaczmarek, а з 1955 року — художниця-керамістка Alicja Krępowa. Уже 31.XII.1956 року, на підставі звіту Józef Gębczak, опублікованого в «Roczniki sztuki śląskiej», т. I, можна було визначити склад музейних колекцій. Загалом було 222 експонати (113 стосувалися мистецтва, 88 — археології, 21 — етнографії), а також 30 позицій у довідковій бібліотеці.
У 1967 році керівництво доручили мистецтвознавиці Krystyna Paluch-Kutschenreiter, яка за сценарієм докторки Maria Starzewska — директорки Вроцлавського Сілезького музею — заново організувала експозицію болеславецької кам’яної кераміки. Колекція сучасної кам’яної кераміки формувалася завдяки передачам від Ceramika Artystyczna, яка, перебуваючи під опікою вроцлавського мистецького вишу, була єдиним виробником художньо-побутової кераміки. Історичну кам’яну кераміку позичали у Вроцлаві, поступово повертаючи її в міру придбання власних експонатів.
У цей час у Bolesławiec проходили перші керамічно-скульптурні пленери, а в музеї організовували експозиції пленерних робіт. Частина творів потрапила до музею, започаткувавши колекцію пленерної скульптури, яку збирають і досі. Крім того, до музейних фондів надійшли перші фотографії Alojzy Skorupa, який документував повоєнну історію Bolesławiec. У 1969 році музей отримав затверджену статутом назву «Музей кераміки», а після проведення спеціалізації музеїв Нижньої Сілезії до Bolesławiec надійшли зразки давньої кам’яної кераміки з музеїв у Ziębice, Kamienna Góra та Chojnów. Від 1971 року керівництво перебрала мистецтвознавиця Teresa Wolanin, яка й досі є директоркою Музею кераміки та розширює колекції новим відділом — європейською кам’яною керамікою. Після наукового опрацювання mgr Bożena Kantek європейську кераміку демонстрували на постійній експозиції до 1966 року. Через зростання колекцій музейна площа стала замалою, і почалися пошуки додаткових приміщень під сховища. Після 1990 року радянські війська залишили, зокрема, будівлю, у якій містився музей Kutuzow, і покинутий об’єкт міська влада Bolesławiec передала для потреб Музею кераміки. Коштом міської влади будівлю модернізували: вугільне опалення замінили на газове, перебудували сходову клітку та горища для потреб музейної бібліотеки.
17 червня 1995 року діяльність філії на вулиці Kutuzowa було урочисто започатковано відкриттям виставки «Олов’яні фігурки про історію...» з німецького музею в Markersdorf, який співпрацював із Болеславецьким музеєм, а також виставки краєвидів давнього Bolesławiec у графіці з Національного музею у Вроцлаві та музею в Jelenia Góra. На першому поверсі відкрили експозицію керамічної скульптури, створеної за майже 30 років болеславецьких пленерів. В урочистостях з нагоди відкриття виставок і будівлі взяли участь міська влада, німецький консул із Вроцлава, директори музеїв Нижньої Сілезії та партнерських німецьких музеїв.
Зали, отримані внаслідок модернізації горища, нині слугують музейній бібліотеці, яка налічує понад 4 тисячі томів із кераміки, художніх ремесел, образотворчого мистецтва та історії, пам’яток Нижньої Сілезії, а також цінні каталоги тимчасових виставок, організованих у музеях. Чимало нових видань ми отримуємо шляхом обміну між музейними бібліотеками та завдяки пожертвам приватних осіб. Бібліотечна читальна зала служить багатьом студентам і старшокласникам; тут також відбуваються освітньо-наукові зустрічі, лекції, авторські зустрічі, турніри зі знань про мистецтво, зустрічі під час зимових канікул, а також збираються автори монографії Bolesławiec.
В обох музейних будівлях, окрім постійних виставок, організовують тимчасові експозиції. У 1967–1997 роках їх було аж 222 — щоб ознайомити відвідувачів із роботами в різних галузях мистецтва, показати колекції інших музеїв або вироби кераміки з інших осередків. Ці виставки відвідали 285 886 осіб, переважно школярі, дошкільні групи та численні іноземні гості. Після візитів багатьох гостей у пам’ятних книгах залишилися записи, і, здається, варто процитувати деякі з них:
«...Найціннішою перевагою Музею кераміки в Bolesławiec є саме його існування, хороша організація та цікава діяльність...» (художниця, скульпторка Wanda Gosławska з Warszawa).
«Музей кераміки — це візитівка й реклама Bolesławiec, тому, мабуть, тут дуже привітне, культурне та ввічливе обслуговування...» (докторка Natalia Wanda Skonder з Uniwersytet Warszawski)
«Музей є також однією з важливих ланок усвідомлення культури міста, що розвивається...» (T. Czorba)
«Музей дуже цікавий. Дуже добре, що в Bolesławiec не створили музей Desy, де є все, а зосередилися переважно на тому, що найближче болеславецькому регіону» (mgr Zbigniew Radowiak з Warszawa).
Серед численних записів є зауваження німецькою, французькою, китайською, японською, корейською та арабською мовами, які здебільшого висловлюють задоволення від побачених виставок.
Від 1968 року Болеславецький музей організовує виставки болеславецької кам’яної кераміки в інших музеях країни та за кордоном. Загалом було організовано 40 таких експозицій, зокрема за кордоном — у колишній НДР (Pirna, Dresden), СРСР — у Homel у Білорусі, а згодом у Німеччині — Siegburg, Pirna, та у Франції — у Paris. Виставки супроводжувалися інформаційними матеріалами й путівниками, підготовленими працівниками музею за сценарієм mgr Teresa Wolanin.
Як пересувні, так і болеславецькі виставки урочисто відкривали, іноді за участю авторів та працівників інших музеїв під час презентації їхніх колекцій. Від початку відновленої діяльності Болеславецький музей займався популяризацією мистецтва: проводив екскурсії виставками, організовував вернісажі для молоді за участю мистецтвознавців, лекції мистецтвознавців і працівників вроцлавських вишів, музейні уроки, а свого часу — популярні зустрічі з фільмами про мистецтво, створеними у співпраці з будинками культури Wizów, Relaks і ZG Konrad. Минулорічної Bolesławiecka Wiosna пані mgr Anna Bober доповнила музейні уроки заняттями за маршрутом пам’яток Bolesławiec, які викликали великий інтерес у вчителів. Співпраця з учителями набула циклічного характеру, оскільки музей опікується молоддю, яка бере участь у мистецьких олімпіадах і турнірах зі знань про мистецтво для старшокласників та учнів початкових шкіл. Старшокласники, яких спочатку готувала art. pl. Jolanta Ajlikow-Czarnecka, а нині — мистецтвознавиці Katarzyna Żak та Anna Bober, показували дуже добрі результати на олімпіадах і турнірах, привертаючи увагу журі центральних етапів і гідно прославляючи ім’я Bolesławiec. Багато лауреатів після закінчення навчання за спеціальністю «історія мистецтва» повернулися до Bolesławiec і почали працювати в музеї, школі чи місцевому телебаченні. Майже щороку студенти вроцлавської історії мистецтва проходять музейну практику в Музеї кераміки в Bolesławiec.
Окрім виставкової та освітньої діяльності, музеї проводять дослідницьку й наукову роботу, і в цьому напрямі Болеславецький музей може відзначити свої успіхи. Вийшов каталог колекцій художньої кам’яної кераміки Болеславецького музею та Національного музею у Вроцлаві авторства докторки Maria Starzewska і mgr Teresa Wolanin. У кожному наступному виданні монографії Bolesławiec працівники музею беруть участь, пишучи про історію кам’яної кераміки; у «Roczniki Jeleniogórskie» опубліковано статтю про професора Tadeusz Szafran, який має великі заслуги перед керамічною промисловістю Bolesławiec. Болеславецький музей підтримує зв’язки з науковими установами. Зокрема, професор Konrad Spindler з Uniwersytet w Innsbrucku організував у Bolesławiec практику для своїх студентів, які за допомогою Болеславецького музею підготували документацію неіснуючого заводу Paula. Ми беремо участь у наукових сесіях, присвячених кераміці, а mgr Bożena Kantek двічі виступала з доповідями про болеславецьку кам’яну кераміку в Австрії та Німеччині. Ми співпрацюємо з музейними освітніми центрами, із Zamkiem Królewskim у Warszawa та Kraków, де для музейних працівників організовують конференції, зокрема на теми обслуговування людей з інвалідністю в музеях, збереження колекцій, документування експонатів тощо. Фахові працівники беруть участь у наукових сесіях, організованих у музейних установах Нижньої Сілезії, і вони стосуються переважно художніх ремесел.
Ми також листуємося з багатьма країнами, оскільки чимало людей із Польщі та з-за кордону звертаються до музею із запитаннями не лише про експонати, а й про архітектурні об’єкти, які існували в давньому Bolesławiec, і про те, що з ними сталося нині. Відповіді на такі запитання іноді потребують значної дослідницької роботи. Важливим завданням для працівників Болеславецького музею є організація постійної експозиції в будівлі музею на вулиці Kutuzowa, 14, присвяченої історії міста, після вивчення історичних джерел, переважно німецьких, і збору експонатів, які підтверджують давній образ міста.
Підсумовуючи повоєнні 30 років діяльності Болеславецького музею (1967–1997), слід визнати їх успішними.
Болеславецький музей сформував репутацію установи, яка належно виконує свої завдання, а здобутий новий об’єкт ставить нові. Найнагальнішим питанням видається розширення обслуговчого персоналу обох будівель і впровадження сучасного обладнання, що полегшить роботу та пришвидшить передачу інформації. Завдяки величезним зусиллям працівників обидві будівлі відкриті для відвідувачів максимально можливий час, щоб зосередження на обслуговуванні гостей не позначалося на фаховій роботі.
З нагоди згаданого ювілею слід побажати, щоб вдалося реалізувати наступні амбітні задуми, здобуваючи прихильність і схвалення як відвідувачів нашого музею, так і міської влади, якій тут висловлюємо подяку за оцінювання ролі музею в нашому місті.
Висловлюємо також подяку всім, хто доброзичливо підтримує нашу діяльність і співпрацює з нами, щоб спільно привносити щось нове й цінне в культурну панораму Bolesławiec.