Місто в Єленьогурському воєводстві, розташоване в північній частині Ізерського передгір’я над Квісою, при гирлі Віси, на північний захід від Єленя-Ґури. У ранньому Середньовіччі тут існувало оборонне городище біля переправи через Квісу, на пограниччі Сілезії та Лужиці. Вперше згадується 1233 року, коли отримало від Генріха Бородатого львувецькі міські права. Біля городища розвинулося торгове поселення, яке 1233 року отримало магдебурзько-львувецькі міські права. 1217 року в місті було збудовано монастир августинців, який 1247 року передали ордену магдалинок. Монастир узяв під патронат навколишні костели й з часом став власником прилеглих сіл, а від 1495 року — також міста. 1233 року місто згадувалося як Nuenburg, у вроцлавській буллі 1245 року вживається латинізована назва Novum Castrum, а з 1249 року походить запис назви Nuenburg super Quissum. Від 1249 року місто належало до Легницького князівства, від 1301 року — до Яворського князівства, від 1345 року — до Свідницько-Яворського князівства (від 1368 року — лен Чеської корони), від 1392 року — до Чехії. 1526 року разом із усією чеською Сілезією воно опинилося в межах Пруссії. Після гуситської війни 1427 року місто оточили оборонними мурами. Від 1470 року відомий герб міста з найдавнішої печатки. 1500 року ввели в експлуатацію дерев’яний водогін. У місті виникли перші гончарні майстерні, що використовували якісні місцеві глини. 1566 року було засновано «Стрілецьке братство», а 1723 року анонімний фундатор встановив на ринковій площі фігуру святого Яна Непомуцького. Місто неодноразово потерпало від пожеж і чуми. Пожежа 1766 року повністю знищила місто; відтоді почали зводити муровані будинки. Відбудували монастир, школу, ратушу, костели та лікарню. 1784 року в місті проживало 1000 мешканців, а ремесла й торгівля були добре розвинені. На початку XIX століття, крім стихійних лих, після яких настав голод, місто потерпало від переходів французьких військ. У цей час прусський король Фрідріх Вільгельм III розпорядився конфіскувати монастирські та церковні маєтки; будівлі призначили під суд, школу та євангельський костел. 1900 року місто отримало електричний струм, телефонну станцію та друкарню. 1933 року відзначали 700-річчя заснування міста та 350-річчя створення «Стрілецького братства».
До 1945 року офіційна назва міста звучала як Naumberg an der Queis. Під час воєнних дій 1945 року місто було зруйноване на 60%, а після війни його відбудували. Назву Новогродзець місто отримало 1947 року.