Ти була її першим плодом, витканим із вітру, води й сонця.
Пам’ятаю тріпотіння бджолиних крил
Їхню працю, що тривала без кінця. Я бачила весілля Твоєї матері, її оголеність, укриту цвітом
Пам’ятаю, як вона відкривала
Твою солодкість, оповиту листком. Пам’ятаю Твій перший рум’янець, ґрати материнської власницькості
Долоню, що зривала Твою насолоду
І вуста, що несли Твою втрату.
Karolina — учениця I LO в Bolesławiec, II клас, у неї попереду майбутнє; писати вірші вона почала із VII класу, поки що лише для себе, нещодавно публікувалася у «Шкільному Бумеранзі»... бажаємо Їй великих успіхів.