22 листопада 1976 року Воєводське правління Єленіогурського соціально-культурного товариства започаткувало діяльність свого відділення в Болеславці, надіславши 100 примірників членських посвідчень і 40 декларацій про колективне членство. Через рік діяльності як відділення JTSK рішенням начальника міста від 20 XII 1977 року було засновано Товариство любителів Болеславця та внесено його до реєстру об’єднань під номером 4.
ТЛБ у цей період здійснювало різноманітні заходи відповідно до своїх фінансових та організаційних можливостей, зокрема:
видавничу діяльність — календарі, буклети, графіка, переклад міських хронік, «Głos Bolesławca», а останнім часом — підготовку монографії Болеславця; і це досі залишається нашим завданням;
акцію зі збору коштів на придбання обладнання для лікарні в Болеславці. Це безперервна акція, і ми можемо похвалитися сумою понад 1 мільярд 200 мільйонів злотих (старих), за які вже придбано апарат УЗД серця та обладнання для отоларингологічної лікарні;
співучасть у житті міста через організацію урочистостей, наприклад пам’ятника дрогобичанам, Святвечора для самотніх, карнавальної забави та інших заходів;
Це лише частина завдань, які реалізує ТЛБ. Які наші плани на цей рік? В останньому номері «Głos» я писав, що 1996 рік Нижньосілезьке соціально-культурне товариство оголосило Роком культурної спадщини Нижньої Сілезії, і ми як ТЛБ хочемо активно долучитися.
Як регіональне товариство ми хочемо, щоб поняття «Мала батьківщина, мій регіон, моє місце і моє місто...» інтенсивніше входило у свідомість суспільства, а особливо молоді. Міністерство національної освіти розробило програму «Культурна спадщина в регіоні», і ми прагнутимемо передати цю програму школам. Учителі історії, польської мови, географії та інших предметів, попри відсутність окремих годин, зможуть використовувати її зміст на своїх уроках. Знання про регіон, історія міста й села, знання про людей та їхні здобутки, зокрема й за останні 50 років у Нижній Сілезії, — це також культурна спадщина. Однак ці знання ще відносно незначні, і з прикрістю слід зазначити, що значна частина вчителів, у тому числі вчителів історії, не відчуває потреби розширювати знання з цієї теми, часто пояснюючи це відсутністю матеріалів або тим, що «цього немає в програмі».
ТЛБ має багато союзників і прихильників серед представників влади та депутатів самоврядування, які пишуть доброзичливі відгуки до «Głos Bolesławca», що досі був єдиним постачальником знань про регіон і ототожнюється з Товариством. Останнім часом дофінансування «Głos» самоврядуванням зазнало тотальної атаки також з боку частини депутатів і місцевих газет, налаштованих дуже недружньо, зокрема газети зі Згожельця — «Łużyce». Рішення залежатиме від самоврядування.
Двадцятиріччя ТЛБ, внесок цієї громадської установи в культуру міста, а також наближення п’ятиріччя «Głos Bolesławca» вимагають підходити до цієї проблеми без емоцій, спокійно й розважливо, заради блага нашого регіону, нашої «малої батьківщини».
Наостанок ще одне зауваження — колись «громадська робота» вважалася необхідністю. Сьогодні, в епоху ринкової економіки, її вважають анахронізмом. Навіть депутати мають символічні фіксовані виплати, але мають.
Діячі ТЛБ, зокрема голова, а також автори матеріалів до «Głos» — роблять це цілком безоплатно. Їх можна вважати «дурниками», але не можна їх за це засуджувати!!!