Перші коти за паркани. Після ви­дання першого номера нашо­го видання ми отримали кілька листів, зібрали кільканадцять думок. Дехто хвалить, дехто критикує, багато хто задоволений і кілька людей ображені. А ось важливіші із зауважень і думок:
газета надто дорога (і надто тонка);
чи склад редакції обов’язково має бути саме «таким»?
«Głos Bolesławca» — неправильна назва. Газета повинна нази­ватися «Glos Bolesławca Ślą­skiego»;
неправда, що пекарня PSS не «встигає» (за смаком) за іншими пекарнями. До­каз: хлібобулочні вироби PSS споживають близько 273 мешканців міс­та;
не слід називати тих, хто нічого не дав на TMB, а лише тих, хто дав;
чому дехто отримує газету безкоштовно, а інші мусять її купувати?
газета повинна бути не лише міською, а й ґмінною.
Просимо прийняти наше стисло викладене «пояснення» (щодо цих закидів):
- ціну газети головним чином визначає наклад. Вартість одного примірника га­зети тим більша, чим менший наклад. Наша газета є регіональним виданням (не воєводським і не загальнопольським), тому лише мешканці Bolesławiec» несуть витрати на її випуск. «Товстіша» газета була б ще дорожчою. (Для порівняння: «Gazeta Lwówecka» коштує 3 тис.). Ідучи назустріч читачам, знижуємо ціну газети до 2.000 (дві порожні пляшки);
склад редакції не обов’язково має бути «таким» (хоча ми не дуже ро­зуміємо, яке це має значе­ння). Склад редакції й надалі відкритий — про це я писав у попередньому номері. У «вихідних даних» є примітка, що «до сьогоднішнього номера безкорисливо писали...». До наступного мо­жуть і повинні писати всі, кому є що цікавого передати;
Назва: «Głos Bolesławca Śląskiego»? Напевно, це очевидно для тих, хто тут живе. Можливо, додаток «śląski» потрібен у поштовому сполученні, але не для місцевої газети;
Щодо хлібобулочних виробів: якщо хліб із пекарні PSS смакує більшості мешканців, це нас дуже тішить. Цим поверта­ємо честь пека­рям, які, як виявило­ся, беруть на себе клопіт забезпечувати місто хлібо­булочними виробами, особливо у святкові дні (наприклад, у минулі дні 1–3 травня, коли деякі пекарні влаштували собі «вихідні»);
Ми не будемо називати тих, хто не хоче підтримувати діяльність на користь міста;
Деякі підприємства (установи, магазини) купують більшу кількість, наприклад 100 газет (своєрідна передпла­та), і безкоштовно роздають їх своїм працівникам (клієнтам). Їм це дозволено;
Від червня ми видаємо «Głos Bolesławca» у союзі з ґмі­ною. Завдяки зацікавленості й доброзичливості влади ґміни «Głos Bolesławca» стає газетою міста й ґміни Bolesławiec (Śląski, звичайно).