Клодзько має свою фортецю та готичний Кам’яний міст, Забковіце-Шльонське — Криву вежу, Свідниця — дерев’яну Церкву Миру, Олесниця — чудовий П’ястівський замок, Львувек-Шльонський — найстарішу, після вроцлавської, готичну ратушу тощо.
Болеславцю, на жаль, не пощастило зберегти таку пам’ятку. Замок було розібрано, та й війна не пощадила багатьох пам’яток нашого міста.
Однак у нас є пам’ятник. Фрідріх Вільгельм III, король Пруссії, на честь князя Смоленського, фельдмаршала Михайла Кутузова заснував обеліск, який встановили на міському Ринку. Удосконалення транспортного руху на Ринку спричинили те, що міська влада 1893 року перенесла пам’ятник на місце біля оборонних мурів, поруч із нинішньою вул. Кубіка. Автором проєкту був відомий архітектор Карл Фрідріх Шинкель, а виконавцем — скульптор Готфрід Шадов.
Монументальний, стрімкий обеліск встановлений на постаменті, оточеному чотирма лежачими левами. Гармонія пропорцій окремих елементів, а також вписування в природу вздовж оборонних мурів створюють гарний акцент у цій частині міста.
На жаль, час робить своє. Корозія пошкодила чавунні елементи, написи втратили читабельність. Пам’ятник відреставрували в 60-х роках. Тепер його доля під питанням. Є навіть прихильники його розбирання, що було б найгіршим виходом. Пам’ятник став частиною архітектури міста, став саме таким історичним символом, про які я згадувала на початку, які мають інші міста. До нього слід ставитися як до пам’ятки історії, незалежно від того, хто його встановив і кому.
1993 року минає 100 років від його перенесення на нинішнє місце. Може, це стане нагодою для його реставрації? Болеславець налагоджує співпрацю з містом Зіґбург, у якому живе багато колишніх мешканців Болеславця. Можливо, саме місто Зіґбург профінансувало б реставрацію пам’ятника?