Амбіцією багатьох міст є володіння власними монографіями. Bolesławiec ще має розв’язати цю проблему. Проте дещо про минуле міста вже було написано й розказано в останні роки. У видавничій серії «Śląsk w zabytkach sztuki» 1970 року вийшла публікація Janusza Bachmińskiego під назвою «Bolesławiec», а 1985 року Dolnośląskie Towarzystwo Społeczno-Kulturalne надрукувало працю Pawła Śliwko «Dziś i jutro Bolesławca».
Не задоволені цими популярними працями любителі Bolesławiec у вісімдесятих роках спробували здійснити детальне науково-популярне дослідження. У науковому, організаційному та фінансовому аспектах цю ініціативу підтримували тодішній Oddział Doskonalenia Nauczycieli у Jeleniej Górze та Karkonoskie Towarzystwo Naukowe.
Результатом кількарічної роботи стали дві науково-популярні сесії, на яких представили матеріали, підготовлені під науковим керівництвом доц. д-ра Jana Kwaka.
Перша з них відбулася 10 травня 1986 року в Młodzieżowym Domu Kultury. Учасники отримали такі тексти:
- Bogdan Czyżewski, Про Гору Поляків, або про початки Bolesławiec на підставі місцевих хронік.
- Barbara Berduła, Нарис історії Bolesławiec до 1742 року.
- Barbara Rejwerska, Teresa Wolanin, Bolesławiecka Kamionka.
- Edmund Maliński, Освіта в Bolesławiec у 1945–1985 роках.
- Jan Paździora, Zakłady Górnicze «Konrad».
- Bogusław Sendecki, Zakłady Chemiczne «Wizów». Fabryka Fiolek i Ampułek «Polfa».
- Józef Kłosowski, Охорона здоров’я у 1945–1985 роках.
- Zygmunt Prorok, Wojewódzki Szpital dla Nerwowyo i PsychicznieChorych.
- Stanisława Opala, Характеристика мови реемігрантів з Югославії.
- Aleksandra Kornosz-Skorupa, Ремесло Bolesławiec у сорокаріччі PRL.
- Władysław Suchoń, Історичний нарис спорту Bolesławiec.
Друга сесія відбулася 12 грудня 1987 року в Bolesławieckim Ośrodku Kultury. На ній представили такі тексти:
- Longin Łukawski, Географічне середовище.
- Jan Kwak, Bolesławiec у прусські часи.
- Zygmunt Bobowski, Промисловість Bolesławiec.
- Wojciech Kapałczyński. Пам’ятки мистецтва Bolesławiec.
Реорганізація методичної консультативної служби (ліквідація Oddziału Doskonalenia Nauczycieli у Jeleniej Górze) та фінансові труднощі призвели до припинення роботи. Чи знайдеться автор або авторський колектив, який продовжить цю справу? Любителів Bolesławiec чимало. Серед них є й історики.
Можливо, наслідувачів знайде Pan Włodzimierz Kowalski, який у травні 1988 року представив об’ємний текст (167 сторінок) під назвою «Tradycje oręża polskiego na ziemi bolesławieckiej»?
І тоді, можливо, міська влада зацікавиться цією справою та надасть необхідну фінансову підтримку цій ідеї?
Зайняті справами, які щодня приносить життя, ми не пам’ятаємо, що початки нашого міста, яке ми, здавалося б, так добре знаємо й про яке вже все знаємо, сягають глибоко в Середньовіччя, до початків держави П’ястів.
Перенесімося ж на початок XIII століття: саме тоді в писемних джерелах з’являється назва Bolesławiec як городища та осідку каштелянії. Каштеляни Nankier і Stefan, прозваний Великим, виконували свої обов’язки від імені сілезького князя Henryka I Brodatego. Але городище, що охороняло переправу через Bóbr, — це ще не місто.
1251 рік приніс міську локацію на німецькому праві. У ті часи міське право надавали давнім ремісничим передмістям і торговим поселенням, оскільки вони вже мали відносно розвинене господарське життя та певні правові форми. Локацію здійснив легницький князь Bolesław Łysy, якого також називали Rogatka. Він надав міське право ремісничо-торговому поселенню, розташованому на правому березі річки. Давнє городище на лівому березі втратило своє значення.
Надання міських прав сприяло організації адміністративної та судової влади. Було організовано канцелярію й з’явилася можливість видавати документи, але необхідною була міська печатка. Потрібно було обрати герб і встановити печатний напис. До міста вели троє воріт, і дороги, спрямовані на три сторони світу, знайшли відображення в гербі. На ньому зображено фортечну браму, над якою здіймаються три вежі. У брамі видно щит з орлом. Печатний напис: «SIGILLVM. BURGENSIVM. BOLESLAV. CIVITATIS». Місто інтенсивно розбудовувалося. Центральне місце займав ринок. Вулиці прокладалися по одній на кожній поперечній осі ринку. Будівельні ділянки здебільшого мали схожі розміри, що було результатом турботи міської влади про підтримання порядку в забудові. Спочатку будинки були повністю дерев’яними, але численні пожежі спричинили пошук інших матеріалів і дедалі частіше використання каменю. У 1243–1261 роках саме з каменю збудували парафіяльний костел, що був фундацією святої Jadwigi Śląskiej.
Мешканці Bolesławiec займалися торгівлею. На межі XII і XIII століть, а також у наступні роки тут відбувалися ярмарки. У 1251–1330 роках існувала князівська митна комора.
Через місто пролягали три торговельні шляхи: з Wrocław до Leipzig, з Wrocław до Lwówek, далі на захід до Prague і на схід до Jelenia Góra, а також зі Szprotawa до Lwówek Śląski.
Болеславецькі купці підтримували зв’язки з рештою польських земель. Вони привозили лій і вовну, а вивозили сукно. За часів П’ястів місто було найбільшим сілезьким ринком солі. Заповзятливі міщани, використовуючи розташування на міжнародному шляху, отримували величезні прибутки від пивоваріння.
Не лише торгівля та пивоваріння сприяли збагаченню мешканців Bolesławiec. Хоча доля міста розгорталася далеко від боротьби за спадщину сілезьких П’ястів, це не завадило міщанам скористатися можливістю придбати шляхом застави або безстрокової оренди колишні каштелянії, що належали вічно заборгованим і нужденним сілезьким князям.
Джерела збагачення міста були різноманітними; серед них були й доходи від розробки досить бідних золотих копалень, розташованих в околицях.
Болеславецька каштелянiя була досить густо заселена поляками. У XIII столітті в околицях Bolesławiec 36 населених пунктів мали питомо польські назви. Населення міста також було польським, про що свідчать прізвища XIV століття.
1392 рік поклав край пануванню П’ястів у всьому князівстві jaworsko-świdnickim. На підставі попередніх домовленостей обидва князівства опинилися під безпосередньою владою Чеської корони. Bolko II Świdnicki та його дружина Agnieszka були останніми п’ястівськими правителями міста над Bóbr. В історії Bolesławiec це був, однак, дуже важливий період. Саме польським п’ястівським правителям місто завдячувало своїм виникненням. Їм воно завдячувало заснуванням городища для оборони переправи через Bóbr, утворенням каштелянії та локацією на німецькому праві.
Ці п’ястівські традиції Bolesławiec є важливим акцентом його історії протягом минулих століть.