Людина великого формату й великого серця, неординарний і оригінальний, працьовитий і здібний, мрійник і романтик, але водночас прагматик і реаліст, любитель пера та дослідник регіональної історії — так найлаконічніше можна охарактеризувати особистість Збишека. Ще недавно він був серед нас і разом із нами — палкий дискутант, професіонал у питаннях знань про місто над Бобром, оспівувач його чарівності, закоханий в історію та пам’ятки, оповідач із пристрастю науковця, автор календаря та серйозних тематичних досліджень, невтомний популяризатор знань і заслужений діяч Товариства любителів Болеславця... Це велика втрата для кола друзів і колег, а також для всього міста.
Магістр Збігнев Щепанський закінчив Вроцлавський університет, спеціалізуючись у галузі соціології. Однак за покликанням і пристрастю він був істориком та публіцистом. Завдяки щоденному контакту з книжками він відшукав і відкрив чимало цінних фактів, пов’язаних з історією міста над Бобром, зробив тисячі мікрофільмів і репродукцій фотографій, ставши живою, незамінною енциклопедією знань про минуле й сучасність міста та регіону.
Серед його приватних відкриттів — постать народженого в Болеславці дипломата й літератора Марціна Опіца, багаті відомості про місцеві філії концентраційного табору Gross Rosen, історія сусіднього Новогродзьця та цінніших місцевих пам’яток, до яких він мав особливу прихильність і на захист яких умів ефективно виступати.
Він багато читав і писав, мав голову, сповнену планів і мрій, завжди був заклопотаний і зайнятий, шукав відсутні елементи знань про сиву давнину Сілезії, а особливо Болеславця. У зіткненні з кричущим дилетантством і недоброю волею він міг бути впертим і суперечливим, послідовним і надійним, без залишку відданим ідеям, які вважав правильними. Нам дуже тебе бракує, Збишеку.