Перед голосуванням за проєкт бюджетної ухвали (нагадаємо — радці були одностайними) керівники клубів радних Форуму, Землі Болеславецької та PiS, а також Платформи самоврядування представили позиції своїх клубів. Arkadiusz Krzemiński з Платформи самоврядування: — Ознайомившись із проєктом бюджету на 2016 рік та висновком Регіональної рахункової палати, клуб радних Платформи самоврядування вирішив позитивно його оцінити, ми голосуватимемо «за». Вважаємо, що бюджет правильно складений з технічного та змістового погляду, однак хотіли б, щоб у майбутньому він був більш громадянським — наголошуємо тут на громадських консультаціях та бюджеті громадянської участі — і менш президентським.
Piotr Roman: — Ми багато разів реалізуємо завдання, на які вказують радні, і сподіваюся, що насправді це завдання, визначені громадянами. Ми оптимально врахували в бюджеті максимально можливу кількість пропозицій радних — і тих, що подавалися протягом усього року, і навіть у попередні роки. Я не погоджуюся з тим, що цей бюджет не є прогромадянським. Особливо в цій каденції, коли ми маємо одномандатні округи, і ви, панове радні, мусите значно більшою мірою — і ви це робите — рахуватися з тим, що говорять цілком конкретні мешканці.
Chcielibyście mieć większy wpływ na budżet Bolesławca?
— Можливо, це не бюджет нашої мрії, — продовжив президент. — Але це дуже конкретний бюджет, результат роботи справді дуже-дуже багатьох людей.
П. Roman також підкреслив, що магістрат ретельно аналізує депутатські запити: — Якщо радні багаторазово виступають за щось, причому не один радний, а більше, це означає, що справа важлива. А ми завжди мусимо робити вибір, бо за один рік неможливо зробити все — для цього немає шансів. Зрештою, якби це було можливо, ми всі могли б піти на заслужену пенсію.
Він також додав, що колись брав участь у телеконференції з мерами міст Сполучених Штатів. Коли американських керівників міст запитали про бюджет громадянської участі, вони заявили, що не бачать потреби його запроваджувати, бо в них увесь бюджет є таким.
Такий тип бюджету функціонує натомість у багатьох містах Польщі (наприклад, у Легниці): у бюджеті самоврядування визначають певну суму, після чого люди подають завдання, які мають бути виконані в її межах. Потім відбувається голосування. — І це добре з погляду активізації громадянської активності, — зазначив президент, — але, з іншого боку, це заперечує тезу про місцеве самоврядування, адже місцеве самоврядування існує для того, щоб бюджет був громадянським.
Він наголосив: — Я не відмовляюся від запровадження бюджету громадянської участі, я за це. Попри сумніви, про які я вам розповів. Ми дуже уважно стежимо за досвідом міст, які запровадили бюджети громадянської участі. Маємо дуже хороші й дуже погані приклади. Останнім часом великі проблеми виникли у Вроцлаві. А хороший досвід є в Сопоті. Ми хочемо ще трохи почекати із запровадженням цього бюджету, щоб уникнути помилок. Після етапу великої активності, майже ейфорії, у містах, які запровадили такий бюджет, настає момент величезного розчарування, бо виявляється, що завдання неправильно прораховане — як у Вроцлаві: його прийняли до реалізації, а з’ясувалося, що воно буде значно дорожчим, — або що система голосування була несправною і можна було створювати своєрідні лобістські групи, які мало що мали спільного з думками мешканців, зате дбали про інтереси цілком конкретних соціальних груп, які хотіли щось
вибороти в ім’я своїх дуже вузьких інтересів.
І запевнив: — Ми прийдемо до бюджету громадянської участі.
До цієї теми ми повернемося.