Я довго думала, чи писати щось про цей марш. Але коли переглянула фотографії з цієї події, обурилася. Мене глибоко схвилювали гасла, які несли люди, і сама ідея маршу. Потім я прочитала речення в книзі Jacka Walkiewicza, з яким цілком погоджуюся: «Не існує гідного методу чинити негідність». Я хочу вказати на цю негідність і сказати їй чітке, рішуче НІ.
Моя знайома — талановита, артистична натура. Це молода жінка, дуже віддана своїй родині. У розмові зі мною вона каже, що її сестра останнім часом дуже неприємна з мамою. Це її засмучує, бо вона дуже любить маму. Їй боляче. Моя знайома — лесбійка. Вона зізнається мені в цьому, бо я її не оцінюю і відкрита до її інакшості. Вдома про неї ніхто не знає. Дівчина не може поділитися з любою мамою тим, ким вона є.
Шановні пані та панове, ви, хто йде в цьому марші, говорите саме цій молодій жінці: ти гірша, ти нам не потрібна, ми тебе виключаємо, забирайся з нашого порядного життя, з нашої святої сім’ї. Ти не гідна її мати. Ми захищаємося від тебе і таких, як ти, ненормальних людей. Ми ніколи не дозволимо тобі створити сім’ю. Ми будемо протестувати проти тебе до кінця, із силою та святим обуренням. Нам байдуже, що ти страждатимеш, що ми прирікаємо тебе на життя в таємниці й на зречення самої себе.
Шановні пані та панове, які йшли в цьому марші, ви маєте великий дар: вашу сім’ю. Ви показуєте приклад того, як у часи вільного вибору можна обрати тривалий союз. І ви чудово знаєте, що це нелегко: потрібно докласти зусиль, потрібно зробити багато непростих виборів. Не кожному вдається впоратися. Не кожен уміє створити сім’ю та зберегти її. Взяти за неї відповідальність. Тому це гідно поваги й захоплення, коли пара залишається разом десять, двадцять, тридцять років.
Дайте іншим приклад, поділіться своїм даром, але зробіть це з любов’ю. Не виключайте, не навішуйте ярликів, не називайте себе єдиними нормальними, бо позбавляєте себе чогось дуже цінного. Любові, яка не знає ні норм, ні меж.
Сім’я ніколи не була, не є і не буде герметичною структурою, створеною лише для обраних. Ця Свята складалася з літнього чоловіка, зовсім юної дівчини-підлітка та усиновленої дитини, яка насправді не належала своїм земним батькам. Вона була іншою, нетиповою, неприйнятою громадою.
Сім’я — це двоє незнайомих людей, які вирішують бути разом. Одні матимуть дітей, інші — ні. Хтось прихистить собаку чи кота й називатиме його членом сім’ї. Щодня ми приймаємо до своїх сімей друзів і ставимося до них як до рідних. Сім’я — містке поняття: що більше любові має прийти до нас, то ширше ми повинні відкрити родинні обійми.
Не стискайте долоні в кулаки, не повертайтеся спиною, не принижуйте тих, хто не має сім’ї, не може або не вміє її створити. Ви не мусите. У вас і так дуже багато, я б сказала: у вас більше. Поділіться цим. Покажіть, що сім’я не ранить, не виключає, а любить усіх такими, якими вони є.
Grażyna Hanaf