Заздрість — емоція... до того ж дуже сильна, яку спричиняє комплекс неповноцінності. Вона проявляється відчуттям психологічного дискомфорту. Заздрісна людина відчуває ворожість до того, кому заздрить. То яка ж різниця між ревнощами та заздрістю? Заздрість у дорослої людини зазвичай є наслідком гальмування емоційного розвитку. Найкращим рішенням у такій ситуації є розмова, контакт із третіми особами. Якщо допомога родини та знайомих не буде ефективною, може знадобитися терапія, яка здатна тривати довго. Заздрісна людина дуже неохоче приймає допомогу, часто заперечуючи, що взагалі її потребує.
Ревнощі — це також емоція, яка викликає відчуття розчарування. Головна різниця полягає у способі ставлення до іншої людини. Ревниві люди не вчиняють ворожих дій. Вони лише хочуть отримати певний предмет або опинитися в ситуації своєї цілі. Ревнощі можуть мати позитивний — мотивувальний, змагальний — ефект.
Звичайно, наведені вище поняття можна визначати по-різному. Це моя інтерпретація — на основі життєвого емпіризму.
Отже, пояснивши окремі поняття та відмінності між ними, я опишу способи поведінки на прикладах із життя, які отримав у вигляді електронних листів.
На роботі я мала багато неприємностей через часті дзвінки Radosław. Він міг телефонувати по кілька десятків разів. Agnieszka, моя чуйна начальниця, зрештою втратила терпіння й категорично заборонила приватні розмови зі службового телефону. Я була змушена купити мобільний телефон, якого навмисно досі не мала. Тепер Radosław міг зв’язатися зі мною будь-якої пори. Опівдні на екрані мобільного я бачила довгий список пропущених дзвінків і по кілька SMS із звинуваченнями: «ти мене зрадила, ти мене обдурила». Під час обіду я зачинялася в туалеті й передзвонювала. Моя подруга Angela відвела мене вбік. — Пора закінчити цей шлюб, — прошепотіла вона. — Ти лише тінь жінки. Я вважаю, що стан Radosław погіршився і він може завдати тобі шкоди.
Ревнощі чи заздрість? Зважаючи на те, як діє Radosław (деструктивно для стосунків), можна говорити не лише про звичайні ревнощі. Ревнощі з прихованим мотивом — підозрюю, що несвідомим — завдати шкоди своїй партнерці. Як упоратися в такі важкі моменти? Іноді достатньо сісти й поговорити зі своїм партнером. Часом ми також даємо надто багато приводів для ревнощів і неправильного ставлення.
Дорогі читачі, пам’ятайте одне: завжди варто розмовляти, адже це основний елемент комунікації між людьми. Завдяки цьому ми можемо будувати міцні зв’язки, емоції та відчуття спільності. Не приховуймо своїх думок — особливо від нашого партнера.
болеславецький психопедагог, соціотерапевт, тренер
Dawid Karol Kołodziej
https://psychopedagog.eu