Karolina Puchała-Mielczarek в інтерв’ю розповідає, як проходить у неї прийом і на що вона звертає увагу, коли працює з клієнтом. Ми також дізнаємося, як сформувати здорові звички та як пандемія вплинула на наше харчування. На жаль, як каже в інтерв’ю Dawid Kołodziej, голова Towarzystwa Psychopedagogicznego, уряд не запроваджує профілактичних програм, пов’язаних з усвідомленням важливості здорового харчування. Дбати про себе потрібно самостійно.

Контакти

Запрошуємо на психодієтологічні консультації за номером 733 379 538 — зустрічі проводить магістр Karolina Puchała-Mielczarek, дипломована фахівчиня у галузі психодієтології. Також відвідайте вебсайт: psychopedagog.org

Запис розмови з магістром Karolina Puchała-Mielczarek і магістром Dawid Kołodziej

Grażyna Hanaf: – Добрий день, сьогодні ми говоритимемо про те, як схуднути з розумом. А з нами Karolina Puchała-Mielczarek, психодієтологиня, а також керівник Towarzystwa Psychopedagogicznego Dawid Kołodziej. Я хотіла показати фотографію й запитати: на скільки кілограмів менше?

Dawid Kołodziej (DK): – Можу похвалитися: мінус 35 кг.

– Це справляє враження. За датами бачу, що минуло півтора року. Стільки часу знадобилося, щоб здоровим шляхом досягти такої форми?

– (DK) Здається, це ще не остаточна форма, але я вже дуже близько. До ідеального ІМТ залишилося зовсім трохи.

– У вас є певна планка, якої ви прагнете досягти. Тож моє питання: ви схудли завдяки візитам до кабінету психодієтологині?

– (DK) Так, Karolina заслуговує на велику, дуже велику подяку. По-перше, вона діагностувала в мене певний розлад, який утримував мене на цій вазі, хоча я навіть не усвідомлював його. Це називається інсулінорезистентність. Загалом я трохи побігав по лікарях і діабетологах, бо думав, що маю діабет, але діабету в мене не було. Результати були більш-менш добрі, а Karolina направила мене перевірити рівень інсуліну та зробити інсулінову криву — раніше ніхто до цього не додумався. Я зробив цю інсулінову криву, і виявилося, що маю інсулінорезистентність, тобто просто розлад, через який — якщо дуже стисло, без подробиць — у мене почало вироблятися багато жиру, і результат був саме таким, як тут.

– Вітаємо з чудовим досягненням здорової форми. А пані Karolina, кому потрібен психодієтолог і з якими проблемами можна до вас звернутися?

Karolina Mielczarek (KM): – Передусім можна сказати, що він потрібен кожному, хто просто хотів би щось змінити у своїй зовнішності чи самооцінці. Якщо додати дієтологічну складову — турботу про здорову фізичну форму, а також психологічний аспект. Як у випадку пана Dawid, це може бути інсулінорезистентність, а можуть бути й люди, які часто звертаються до мене з анорексією, булімією, компульсивним переїданням, а також із поширеним діабетом чи просто ожирінням. Це велика проблема нашого суспільства.

– Якщо я прийду до такого кабінету до вас, ви проведете зі мною якусь бесіду? Як це взагалі виглядає?

– Перша зустріч із психодієтологом — це передусім бесіда й консультація. Я уважно вислуховую клієнта, який до мене звертається: у чому проблема, чим я можу допомогти? Насамперед ми шукаємо причину, а не лише досліджуємо наслідки, наприклад ожиріння, і те, як із ним боротися, а й з’ясовуємо, звідки воно взялося. Дуже часто підґрунтя є психологічним. Наприклад, під час стресу ми заїдаємо цей стрес. Дуже важливо дійти до причини й лише тоді почати здорову дієту.

– Розумію, що це дієта, пристосована до дуже індивідуальних потреб. Так це виглядає?

– (KM) Саме так. Це дуже індивідуальна дієта. Практично немає можливості, щоб вона повторювалася. Вона пристосована до віку, хвороб, розладів харчової поведінки і передусім до вподобань. Не буває так, що всі тепер їстимуть, наприклад, гречку. Кожен може їсти те, що любить, у відповідних кількостях, уникаючи лише того, що шкодить при конкретному захворюванні. Наприклад, у випадку пана Dawid була інсулінорезистентність, тож потрібна дієта з низьким глікемічним індексом.

– Як ви здогадалися, що це інсулінорезистентність? Ви, мабуть, повинні мати конкретні знання про це. Я б у цьому зовсім не розібралася.

– (KM) Передусім я консультувалася й переглядала результати проведених досліджень. Була зроблена лише глюкозна крива, а інсулінової не було. За симптомами, про які я почула, — сонливістю через дві години після їжі — це просто нагадувало мені інсулінорезистентність. Після проведення інсулінової кривої це справді підтвердилося.

– Гаразд, якщо я прийду до вас, то вже уявляю, що ви призначите мені якісь обстеження. А чи доведеться мені розповідати вам про всі свої дитячі травми, щоб дійти до того, що мені потрібна індивідуальна дієта?

– (KM) Ні. Звісно, це залежить від випадку. Якщо до мене звертається людина, яка просто має проблему з інсулінорезистентністю, то ми радше боремося з конкретним захворюванням. Але якщо приходить людина, яка сама визнає, що харчується нездорово, вечорами переїдає і не може впоратися з цим, тоді ми намагаємося знайти причину. Коли це почалося? Що могло це спричинити? Лише тоді ми можемо боротися, наприклад, із надмірною вагою.

– Пане Dawid, а хіба не можна знайти ці причини в кабінеті, наприклад у вас, у психотерапевта?

– Це дуже хороше питання, адже рівень співпраці між дієтологом, психодієтологом і психотерапевтом тут справді досить високий. Сам психотерапевт може спробувати назвати такий розлад, натомість психодієтолог, на мою думку, є кращим фахівцем у супроводі людини, щоб подолати цей розлад. Можна сказати, що часто відбувається так зване поєднання або двонапрямна терапія. З одного боку — психотерапія, а з іншого — саме робота з психодієтологом.

– Тобто в цьому кабінеті можна також трохи дізнатися про себе і про те, як правильно харчуватися. Мені цікаво, адже ми живемо в країні після пандемії, про неї багато говорять, розповідають, як вона вплинула на всіх нас. Особливо багато говорять про молодь. Онлайн-навчання дуже погано вплинуло, багато молодих людей опинилися навіть у психіатричних лікарнях. Чи вплинуло це також на харчування? Як харчується молодь?

– (KM) Безперечно. Можна сказати, що пандемія має величезне значення — зокрема, для моєї роботи та кількості людей, які потребують моєї допомоги. Тут є два напрями. Наприклад, діти й підлітки, які дуже набрали вагу. Ожиріння трапляється дедалі частіше. Діти цілий день удома. Уроки закінчуються пізно, а взимку до їхнього завершення вже темно. На вулицю вони практично взагалі не виходять. Перебуваючи весь час удома, простіше піти до холодильника, кажучи прямо. Часто після пандемії звертаються люди з ожирінням. Але є й молодь, яка рухається в іншому напрямку. У мене є одна клієнтка, яка через те, що весь час була сама вдома, не готувала собі їжу, цілком полюбила свою нову вагу. Вона довела себе до тяжкої анорексії. Була вже на межі, коли насправді її слід було госпіталізувати. Маса тіла становила загрозу для життя. На щастя, нам вдалося вийти з цієї ситуації. Разом із клієнткою ми досягли величезного успіху. Від 500 кілокалорій на день, яких не вистачало навіть для роботи мозку, ми за рік дійшли до 2300 кілокалорій, і маса тіла стала цілком нормальною. Клієнтка насправді полюбила себе, що є дуже великим досягненням.

– Це прекрасний результат. Ви говорите про булімію, говорите про анорексію. Коли, на вашу думку, за досвідом, починаються такі нездорові стосунки людини з їжею?

– Передусім тоді, коли їжа керує нашим життям. Замість того щоб просто їсти, коли ми голодні, ми починаємо думати, чи варто їсти, чи повинні мати певну масу тіла або навіть постійно її зменшувати, як при анорексії, — навіть коли вже є недостатня вага, маса тіла надто низька, але ми все одно хочемо її зменшити. Коли не можемо вийти з друзями кудись за межі дому, бо боїмося, що хтось помітить наші проблеми. Коли їжа починає керувати нами, саме тут починаються погані стосунки з їжею.

– Тобто ми надто багато думаємо про те, що їмо, замість того щоб наїстися й просто жити. Пане Dawid, чи відомі якісь профілактичні програми, пов’язані з усвідомленням важливості здорового харчування? Схоже, вони дуже потрібні, особливо молоді.

– (DK) Тут ми, мабуть, трохи торкаємося політичного контексту. Але скажу так: мені не відомі жодні ефективні програми профілактики розладів харчування. Я навіть ризикнув би стверджувати, що нездорове харчування фактично рекламують. Адже на кожному кроці, зауважте, нас бомбардують рекламою та інформацією про нездорове харчування. А щодо здорового харчування — я сам не до кінця цього усвідомлював, доки пані Karolina не поставила мені діагноз, — я не знав, що продукти з позначкою «еко» не обов’язково є екологічними. Це не означає, що вони якимось чином корисні. Їх можуть виробляти здоровим способом, але вони можуть містити глюкозу, цукор чи інші речовини, які просто спричиняють спустошення в організмі. Якщо відповісти ширше, я не бачу, щоб якісь інвестиції спрямовувалися саме на здорове харчування. Чи це питання стимулювання? Питання грошей. Адже вигідніше продавати щось шкідливе. Перепрошую за порівняння, але скажу прямо: на мою думку, це величезний бізнес. Виробництво нездорової їжі — це як виробництво наркотиків, тож я навіть ризикну так стверджувати.

– Ви нас лякаєте. Справді, якщо я сама пориюся в пам’яті, то бачу якісь харчові піраміди. Щось дітям розповідають на уроках, адже донька теж приносить якусь інформацію. Учителька в школі лякає, що або сіль дуже шкідлива й не дозволяє солити, або цукор надзвичайно шкідливий і не дозволяє підсолоджувати. Тож, пані Karolina, як сформувати здорові звички? Чого нам узагалі не варто їсти? Що варто? Чи є якісь золоті правила, яких слід дотримуватися в харчуванні?

– (KM) Посилаючись на ваші слова: безперечно, простих цукрів не слід споживати надто багато. Але якщо ми не маємо проблем з ожирінням чи інсулінорезистентністю, то від використання цукру нічого надзвичайного не станеться. Головне — звертати увагу на кількість. Згідно зі звичайною харчовою пірамідою, яку часто згадують, найважливішою є фізична активність. Принаймні година на день — просто рух без жодних перерв. Якомога більше має бути фруктів та овочів. Потім — інші складники. Просто потрібно намагатися їсти все, але у відповідних пропорціях, не споживаючи на 90 відсотків лише жири чи цукор. Варто харчуватися різноманітно.

– Є також різні дієти. Наприклад, кетогенна дієта або дієта, заснована на групі крові. Ви також їх рекомендуєте? Що думаєте про такі специфічні дієти?

– Що стосується дієти, підібраної за групою крові, то для мене це радше малокорисна дієта, погано пристосована до конкретних людей. Важко стверджувати, що всім людям з однаковою групою крові подобається їсти одне й те саме. Дієта не повинна бути для нас неприємною. Важливо, щоб дієта, яку я призначаю, насправді залишалася з нами на все життя. Щоб їжа була для нас приємною і смачною, аби ніхто не хотів мучитися через харчування.

– А кетогенна дієта?

– Це дієта, заснована на жирах. У ній дуже низький рівень вуглеводів. Переважно це жири. Вона безперечно рекомендована деяким людям, але це пов’язано із захворюваннями. Це не має бути дієта для кожного. Лише для людей із неврологічними захворюваннями. Її рекомендують при фармакорезистентній епілепсії.

– Розумію, що все ж потрібно звернутися індивідуально, наприклад до вас, і дізнатися, що добре саме для мене. Це основа всього?

– Так.

– Ну і наостанок. Пане Dawid, ви, мабуть, маєте такі знання. Bolesławianie харчуються здорово чи нездорово?

– (DK) Здорово чи нездорово? Дивлячись через призму розмов у кабінеті чи моєї громадської діяльності, мушу радше сказати, що вони не мають достатньої обізнаності. А якщо люди не обізнані, то хочуть харчуватися здорово… Можна сказати так: вони хочуть харчуватися здорово, але не мають повного розуміння цього питання, унаслідок чого харчуються нездорово.

– Тож якщо ми хочемо харчуватися здорово, смачно і, гадаю, справді з розумом, щиро запрошуємо до пані Karolina. Під інтерв’ю ми вкажемо контакти, щоб ви могли легко потрапити до кабінету. Дякую за надзвичайно цікаве інтерв’ю.