Учні класу II b разом із учительками Барбарою Сикульською та Ельвірою Мадеїською підготували історично-театральну виставу, присвячену пам’яті Варшавського повстання. У спектаклі використали, зокрема, вірші Кшиштофа Каміля Бачинського й Тадеуша Ґайци, а також уривки з «Щоденника Варшавського повстання» Мірона Бялошевського.
— Я завжди хотіла поставити таку виставу. Це важлива подія, адже це була спроба поляків повернути собі незалежність, — каже Барбара Сикульська, учителька історії. І повідомляє: — Наступного року виповнюється кругла 70-та річниця початку повстання. Ми відзначимо її з ще більшим розмахом.
— Цей проєкт ми назвали «Пам’ять, відкрита, як краєвид». Ми хотіли спонукати до роздумів над самим пам’ятанням, — зазначає Ельвіра Мадеїська, учителька польської мови. — Виявилося, що молоді люди лише на перший погляд поглинуті сьогоденням. Насправді ж вони не забувають про минуле й мають у собі багато ідеалізму.
Обидві пані наголошують, що чудово співпрацюють. І додають, що вже працюють над наступним проєктом, цього разу присвяченим воєнному стану.
— Це була фантастична зустріч, я дуже схвильований, — сказав після спектаклю Мірослав Саковський, директор II LO. — Я радий, що учні цієї школи пам’ятають про такі важливі для Польщі події.
Важливо, що група учнів закладу (Пауліна Барткув, Наталія Хородиська, Кацпер Єнджейєвський, Магдалена Ковальчик, Каміла Козьол, Роксана Кудук, Моніка Міціч, Наталія Нічипорук, Анета Перонська, Катажина Пузьо, Анжеліка Розточинська, Олександра Сємбіда, Юстина Шафранська, Анна Шведа, Кароліна Токарська, Агата Тур, Клаудія Вільк і Наталія Волянська) взяла участь у проєкті «Врятувати від забуття — сибіряки», підсумком якого стала публікація «У нас не було дитинства. Спогади болеславецьких сибіряків» під редакцією Анни Горшкович та Еви Оленич-Бернацької із Гімназії самоврядування № 2, а також Анни Пук із Музею кераміки.
Книга є результатом роботи 121 учня початкових, гімназійних і середніх шкіл, які під опікою 18 учителів зібрали й опрацювали біографії 63 сибіряків, що мешкали на території міста й повіту.
— Ми пишаємося тим, що увійшли до кола співавторів цієї публікації, — стверджує Барбара Сикульська. — Я взяла участь у цьому проєкті, бо хотіла дізнатися більше про своїх предків. Це була справді цікава пригода, — каже Пауліна Барткув, яка разом із Роксаною Кудук підготувала біографію Ядвіґи Росс.
Біографію Люції Баєвської підготували Олександра Сємбіда та Наталія Хородиська. — Пані Люція дуже переживала через наш візит, — розповідає Олександра. — Їй було нелегко подумки повернутися до тих подій. Вона плакала, коли розповідала нам про смерть матері, яка померла від голоду, бо віддавала їжу своїм дітям.
Кацпер Єнджейєвський, який разом із Магдаленою Ковальчик та Юстиною Шафранською підготував біографію Мечислава Петтерса: — Пан Петтерс — для мене справжній герой. Його історія була варта увічнення. Тепер я вже знаю, що ця зустріч відіграє велику роль у моєму житті. Завдяки пану Петтерсу я інакше дивлюся на літніх людей. Саме вони творили історію.
— Я хотіла б подякувати всій цій групі, — додає Барбара Сикульська. — Це справжні гуманітарії. Вони цікавляться не лише знаннями з підручників, а й живою історією.
(інформація: GA)