Kazimierz Kalkowski уже встиг підкорити серця широкого кола глядачів, представивши минулорічну виставку власних скульптур у Галереї Длуґій BOK-MCC. А вже 5 жовтня мешканці Болеславця мали нагоду переконатися в його неймовірному таланті та утвердитися в переконанні щодо Його цінності, завітавши на вернісаж виставки, цього разу живопису й рисунка.
Неординарність творчої манери митця як у живописі, так і в рисунку, безперечно, відчувається кожним глядачем його творів. Витончений у своїй гротескності світ, представлений на картині, являє своєрідний спектакль двоїстої натури художника-скульптора, наполовину грішного, наполовину «святого». Кальковський ставить перед глядачем принципові питання на межі шекспірівських роздумів: Бути чи не бути? Якщо бути, то яким? Добрим чи злим? А може, потроху кожним...? Він перекладає мовою образотворчого мистецтва багатоплановість людської натури й розкладає її на складові як у зовнішній, так і у внутрішній сфері.
Багатотемність його творів можна розглядати в межах кореляції двох понять: ДОБРА І ЗЛА. Таємничі й загадкові композиції (на перший погляд хаотичні та деформовані) — це «метафора theatrum mundi, де в наступних сценах розігрується драма (комедія?) нашої цивілізації», — писав про роботи Кальковського Владислав Завістовський. Митець, наче деміург, у своєму неповторному стилі — певною мірою театралізованому — переосмислює архетипи, міфи, символи культури, чесноти й вади. Шар за шаром він відкриває «театр людського життя», фікцію, яка до ілюзії нагадує дійсність.
Кальковський — випускник гданської PWSSP. Уже понад 30 років він творить «свій зачарований світ, доступний не кожному, але відкритий». Він малює, ліпить, рисує, створює вітражі, а також настінні композиції — коротко кажучи, людина-оркестр. Митець, як сам зізнається, спеціалізується на керамічній скульптурі, але дедалі частіше повертається до живопису й рисунка...
Виставка працюватиме до 30 жовтня 2012 року.
(інформація: Katarzyna Klepaczek/ii)