Виставка Katarzyny Swiniarskiej, випускниці факультету живопису та графіки Гданської академії мистецтв, скромна. Полотна (кілька малих портретів і дві більші картини) губляться у просторі галереї Długiej BOK-MCC. Попри це, цю виставку варто побачити.
Портрети жінок із циклу «Ми жахливі» відсилають до двох мистецьких подій. Перша — мистецький білборд Анни Janczyszyn-Jaros 1999 року з такою самою назвою, друга — фільм Ларса фон Трієра «Антихрист».
Художниця звернула увагу на згаданий білборд і сприйняла його як підсумок становища жінки в польському католицькому суспільстві. Її завжди протиставляють постаті Діви Марії. Порівняно з Нею жінки осквернені, брудні та винні. У фільмі Трієра художницю зацікавила зміна, що відбувається з головною героїнею. Перетворення жертви на агресорку.
Таке «ідеологічне підґрунтя» мають прості портрети, виконані сильними мазками пензля. На картинах моделі зображені без прикрас, у простому, невибагливому одязі або оголені. На обличчях жінок видно гримасу, гордість, можливо, огиду чи невдоволення. Напевно, вони не усміхаються догідливо й штучно, як у рекламі.
Жінки Swiniarska, здається, залишаються самими собою. Людьми, які нічого не мусять. Вони босі, без туфель на шпильках і вузьких човників, без штанів — чоловічого атрибута одягу. У майках і трусиках їх ніщо не стискає під пахвами та на талії. Їхні пози недбалі, вільні, розслаблені. Вони дивляться з картин, не цікавлячись глядачем, ніби його не існує. І він, і його оцінка їм цілком байдужі.
Виставку можна переглянути до 6 травня. Найкраще — перед кіносеансами. Не варто відлякуватися враженням порожньої галереї. Нехай ця особлива потворність вільних жінок також матиме свій простір.
(інформація: Grażyna Hanaf)