Кераміка з Болеславця вже десятиліттями асоціюється передусім із характерними візерунками, нанесеними штампиками. Тим часом у майстерні Мануфактури створюють прототипи посуду, декорованого пульверизатором.
– Одна художниця за зміну розписує 60 виробів, а метод розпилення дає змогу розписати 100 виробів, — говорив Paweł Zwierz в інтерв’ю для Forbes у липні 2026 року.
Керівник однієї з найбільших керамічних мануфактур у Болеславці також заявив, що масове виробництво такого посуду має розпочатися із січня 2027 року. Хоча він не очікує, що в мануфактурі розписуватимуть виключно цим методом, хотів би, щоб досить швидко новинки становили 20% основних продажів.
– Ми відкриваємося для нового клієнта, бо мусимо якось вижити, — додав Paweł Zwierz.
Розпилення замість штампика. Чи це справді нове обличчя болеславецької кераміки?
Як пояснює авторка проєкту Magdalena Gazur, поштовхом до експерименту стали старовинні керамічні вироби з Болеславця з тонкими тональними переходами — доказ того, що регіональна традиція значно багатша, ніж може здаватися, а історія регіону не обмежується лише мотивами зі штампиками.
– У свідомості людей існує переконання, що оздоблення штампиками має в Болеславці багатовікову традицію, а насправді все навпаки, — говорить головна дизайнерка Мануфактури. — Штампики на тлі багатої історії болеславецької кераміки є доволі новою ідеєю, яка в руках польських митців стала популярною та розвинулася після 1945 року. У німецькі часи, на початках болеславецької кераміки, використовували різні види оздоблення. Серед іншого, з’являлися вироби, які зацікавили мене саме такими тональними переходами, із розпиленням, без штампиків, і вони походять із різних періодів, — пояснює Gazur.
Це відкриття, зроблене під час роботи над власною докторською дисертацією, привело дизайнерку Мануфактури до створення перших прототипів посуду, розписаного методом розпилення.
Точний і трудомісткий метод
Процес їхнього розпису надзвичайно трудомісткий і точний, оскільки потребує використання спеціальних паперових шаблонів і стерильної чистоти, щоб не залишити відбитків пальців на делікатному покритті.
– Мені потрібно підготувати відповідний шаблон, потрібно правильно його тримати, — пояснює Дизайнерка. — Я розпилюю фарбу з різних боків і щоразу після одного натискання мушу вимити руки, занурити їх у воду та витерти. Для шаблонів поки використовую палітурні відходи. Намагаюся користуватися переробленим папером. Папір потрібно підібрати так, щоб фарба добре на ньому розподілялася. Він має мати відповідну поверхню для контакту з фарбою. Якщо мені до рук потрапить якийсь цікавий матеріал, можливо, я відкрию щось, що дасть змогу замінити папір чимось зовсім іншим. Бо в минулому, здається, використовували радше металеві шаблони. Але для моїх ваз, на які фарба наноситься розпиленням, металевий шаблон не виконав би своєї функції, адже форма досить складна, і потрібен еластичний матеріал, щоб ці шаблони можна було просто належним чином припасувати, — додає Magdalena Gazur.
Аерограф чи пульверизатор?
Хоча метод може асоціюватися із сучасністю, його ширше впровадження пов’язане з технічними викликами, зокрема з необхідністю створення окремої виробничої лінії.
– Залежно від потрібної точності виконання я використовую або аерограф, або пульверизатор. Аерограф дещо погано переносить керамічну фарбу, бо призначений для графічних фарб на водній основі. Натомість керамічні фарби мають інший склад, унаслідок чого утворюється осад, і він може забивати аерограф. Тому зараз я тестую пульверизатори. Залежно від того, що мені потрібно, встановлюю відповідний тиск і інтенсивність струменя, — додає Gazur.
Труднощів стає дедалі більше.
– До того ж це нова річ на виробництві, яку ми мусимо ізолювати від інших виробів, — пояснює Gazur. — Потрібно зберігати стерильність і належним чином підготувати робоче місце. Фактично запровадити нову виробничу лінію. Уже незабаром ми запровадимо розпис методом розпилення для повсякденних виробів, таких як сервізи, чашки, тарілки тощо, але зараз переважно створюються унікальні авторські вази, розписані мною, прем’єра яких відбулася у 2025 році під час презентації нового дизайну болеславецької кераміки на світовому форумі кераміки, — говорить дизайнерка.
Наразі є кілька унікальних глечиків за високою ціною
У Мануфактурі на вулиці Gdańska можна придбати небагато глечиків, розписаних цією особливою технікою. Найдешевший і найменший (близько 17 см) коштує приблизно 500 злотих, а найбільший (близько 40 см) є найдорожчим — близько 1600 злотих.
– У нашому стаціонарному магазині буде виставлено не більше ніж 20 штук, — повідомляє дизайнерка. — Через ціну їх, безперечно, багато не продасться. Натомість офіційна розширена прем’єра відбудеться лише на 35-річчя мануфактури у 2027 році.
Як повідомляє Magdalena Gazur, у 2027 році також з’являться доступніші за ціною вироби для повсякденного використання. Наприклад, тарілки, чашки та інші форми, які можна розписувати цією технікою.