Утворений у вені тромб може відірватися й разом із кров’ю потрапити до легень, спричинивши тромбоемболію легеневої артерії. Раптова задишка, біль у грудях, кашель із домішкою крові, переднепритомний стан або втрата свідомості потребують негайного виклику допомоги за номером 112 або 999.

Довга поїздка означає багато годин майже без руху

Під час керування автомобілем ноги тривалий час залишаються в однаковому положенні. Рухи, які виконуються під час натискання на педалі, незначні й не замінюють ходьбу, під час якої м’язи литок допомагають проштовхувати кров у напрямку до серця. Багатогодинне сидіння обмежує роботу цього природного насоса й сприяє застою крові в ногах.

Ризик тромбозу, пов’язаного з подорожжю, зазвичай аналізують у разі поїздок тривалістю щонайменше чотири години. Однак це не жорстка межа, після якої автоматично утворюється тромб. Значення мають час, проведений без руху, та індивідуальні фактори ризику. У здорової людини ризик залишається невеликим, але зростає, якщо наявний один або кілька додаткових чинників:

  • перенесений тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії, діагностована тромбофілія або тромбоз у найближчих родичів,
  • недавня операція, травма, перебування в лікарні або тривала нерухомість,
  • активне онкологічне захворювання,
  • вагітність, післяпологовий період або приймання естрогенів, наприклад у межах контрацепції чи замісної гормональної терапії,
  • ожиріння та вік понад 40 років, причому ризик і надалі зростає з віком.

Симптоми не обов’язково з’являються одразу після завершення поїздки. Вони можуть розвинутися в наступні дні або тижні, тому під час консультації потрібно повідомити лікаря про недавню тривалу поїздку.

Перенапруження м’яза й тромбоз можуть мати схожі симптоми

Біль від перенапруження часто з’являється після тренування, тривалої ходьби, судоми або сидіння в незручному положенні. Він може посилюватися під час певного руху й поступово слабшати. Однак сам характер болю не дає змоги безпечно виключити тромбоз.

Тромбоз глибоких вен найчастіше стосується однієї кінцівки. Його можуть супроводжувати:

  • біль або чутливість литки чи стегна,
  • набряк частини ноги або всієї кінцівки,
  • виражене зігрівання шкіри,
  • почервоніння або синюшне забарвлення,
  • відчуття розпирання або важкості в нозі.

Симптоми можуть бути легкими, а набряк — невеликим. Така картина недостатня, щоб самостійно виключити тромб у вені. Тромбоз не можна підтвердити або виключити натисканням на литку, рухами стопи чи порівнянням вигляду обох ніг. Такі домашні «тести» не замінюють лікарського обстеження.

Однобічний біль, поєднаний із набряком, зігріванням або зміною кольору шкіри, потребує термінової медичної оцінки ще того самого дня. Особливо уважними мають бути люди з додатковими факторами ризику. Не слід чекати кілька днів, спостерігаючи за розвитком ситуації, або припускати, що причиною є лише тривала поїздка.

Задишка й біль у грудях — тривожні сигнали

Фрагмент тромбу може відірватися від стінки вени й разом із кров’ю потрапити до легень. Тоді виникає тромбоемболія легеневої артерії, яка може безпосередньо загрожувати життю. Вона може розвинутися навіть тоді, коли раніше не було виражених симптомів з боку ноги.

Негайної допомоги потребують:

  • раптова або швидко наростаюча задишка,
  • біль у грудях, особливо той, що посилюється під час вдиху,
  • кашель із домішкою крові,
  • дуже швидке серцебиття,
  • сильна слабкість, переднепритомний стан або втрата свідомості.

За таких симптомів потрібно зателефонувати за номером 112 або 999. Не слід самостійно їхати автомобілем до лікарні або чекати на телемедичну консультацію.

Як лікар перевіряє, чи це тромбоз?

Самого опису болю недостатньо для встановлення діагнозу. Лікар збирає анамнез, оглядає пацієнта й оцінює фактори ризику. Він також може застосувати шкалу Веллса, яка допомагає оцінити клінічну ймовірність тромбозу. Однак це не тест для самостійного виконання вдома.

Від результату клінічної оцінки залежить черговість подальших обстежень. У частини пацієнтів визначають D-димери. Результат нижче певного порогу може допомогти виключити тромбоз, якщо його клінічна ймовірність низька. Натомість підвищений рівень D-димерів не підтверджує захворювання. Він може спостерігатися, зокрема, після операції, під час інфекції, вагітності або при онкологічному захворюванні.

Основним візуалізаційним обстеженням при підозрі на тромбоз є УЗД вен нижньої кінцівки. Рішення про те, що потрібно спочатку — визначення D-димерів чи термінове ультразвукове обстеження, — ухвалює лікар. Не слід самостійно здавати аналіз на D-димери або інтерпретувати результат без урахування симптомів і клінічної ймовірності тромбозу.

Коли може допомогти онлайн-консультація?

Людина, яка вже перенесла тромбоз, нещодавно перенесла операцію або має кілька факторів ризику, ще до виїзду може обговорити заплановану подорож під час онлайн-консультації лікаря, наприклад у DoktorPlus.pl. Потрібно надати інформацію про історію хвороби, перелік прийнятих ліків і передбачувану тривалість поїздки. Лікар оцінить, чи достатньо регулярних зупинок і вправ для ніг, чи потрібні індивідуальні рекомендації.

Якщо симптоми з’явилися вже після подорожі, онлайн-розмова може допомогти попередньо визначити подальші дії, але не дає змоги підтвердити або виключити тромбоз. Однобічний набряк, поєднаний із болем або зігріванням ноги, потребує очного обстеження. Телемедична консультація не повинна відкладати УЗД, якщо лікар вважає його необхідним.

Не слід самостійно приймати аспірин або антикоагулянти «про всяк випадок». Вони можуть спричинити кровотечі, а можливу медикаментозну профілактику підбирають індивідуально. Людям із підвищеним ризиком лікар може рекомендувати правильно підібрані компресійні гольфи. Однак вони не потрібні кожному, хто вирушає в тривалу поїздку.

Як зменшити ризик під час тривалої поїздки?

Під час багатогодинної поїздки потрібно планувати зупинки, за можливості кожні одну–дві години. Водієві слід вийти з автомобіля, пройтися й активізувати м’язи литок. Кілька рухів стопами під час натискання на педалі не замінюють такої перерви.

Пасажир може під час поїздки згинати й розгинати стопи, напружувати м’язи литок і змінювати положення. Одяг не повинен сильно стискати талію або ноги. Рекомендації щодо руху та перерв під час тривалої подорожі також надає Narodowy Fundusz Zdrowia.

Пиття води допомагає уникнути зневоднення, але немає доказів, що сама гідратація запобігає тромбозу, пов’язаному з подорожжю. Вона не замінює руху або профілактики, рекомендованої людині з підвищеним ризиком.

Якщо після поїздки одна нога набрякла, стала теплішою й болючою, ще одна прогулянка не є способом перевірити, чи це лише перенапруження. Не слід намагатися «розходити» такі симптоми — вони потребують термінової лікарської оцінки.

Матеріал має інформаційно-освітній характер і не замінює обстеження або консультації лікаря. У разі раптової задишки, болю в грудях, кашлю з домішкою крові, переднепритомного стану або втрати свідомості потрібно зателефонувати за номером 112 або 999.

Джерела:

  • CDC — ризик утворення тромбів під час тривалої подорожі
  • NICE — діагностика та лікування венозної тромбоемболічної хвороби
  • NHS — тромбоз глибоких вен
  • NHS — тромбоемболія легеневої артерії
  • NFZ — як запобігати тромбозу