У липневому випуску журналу «Forbes» вийшов багатосторінковий репортаж, присвячений болеславецькій кераміці. Авторка матеріалу Natalia Chudzyńska-Stępień розглядає стан одного з найвідоміших секторів місцевої економіки.

Картина, представлена журналом, неоднозначна. З одного боку, розписаний вручну посуд із Bolesławiec і надалі знаходить покупців у Польщі, Сполучених Штатах, Японії та інших країнах. З іншого — частина підприємств отримує невеликі прибутки або зазнає збитків, а подальший розвиток обмежує передусім нестача працівників.

Замовлення є, але їх нікому виконувати

«Forbes» звертає увагу на демографічну ситуацію в Bolesławiec. У місті проживає трохи менше ніж 40 тисяч мешканців, безробіття залишається нижчим за 2%, а підприємства мають труднощі з пошуком людей, готових працювати на виробництві та займатися ручним розписом посуду.

Особливо виразно проблему видно на Zakłady Ceramiczne „Bolesławiec”. У компанії працює близько 410 осіб, зокрема приблизно 180 художниць-розписувачок. Голова правління компанії Arkadiusz Grzesikowski у розмові з журналом визнав, що підприємство не може запустити другу зміну, оскільки бракує працівників.

За словами голови правління, нині зацікавленість роботою в керамічній галузі значно менша, ніж раніше. Компанія найняла близько 50 нових людей, але досі не змогла заповнити всі кадрові прогалини.

У матеріалі також зазначено, що в Bolesławiec понад 20 років не працює професійна керамічна школа. Лише кілька років тому в одному з ліцейних класів з’явився профіль, пов’язаний із керамікою. Представники галузі, однак, наголошують, що ручний розпис вимагає не лише навчання, а й ручних та художніх здібностей.

Найбільші підприємства з невеликими результатами

Із наведеної «Forbes» інформації випливає, що Zakłady Ceramiczne „Bolesławiec” у 2025 році отримали близько 51 млн злотих доходу. Водночас компанія зафіксувала приблизно 400 тис. злотих збитків.

Ceramika Artystyczna натомість мала отримати 61 млн злотих доходу та показати близько 1,2 млн злотих прибутку. Однак журнал зазначає, що аудитор поставив цей результат під сумнів, оцінивши, що після коригування компанія мала б показати близько 800 тис. злотих збитків.

Найкраще серед найбільших описаних виробників виглядала приватна Manufaktura. Компанія отримала близько 40 млн злотих доходу та 3 млн злотих чистого прибутку. Для порівняння, десятиліттям раніше, за доходу в 17 млн злотих, її прибуток нібито сягав 6 млн злотих.

Це показує, що навіть компанії, які збільшують продажі, нині змушені зважати на значно вищі витрати на енергію, газ, сировину, транспортування та заробітну плату.

Експорт залишається ключовим

Болеславецька кераміка й надалі є експортним продуктом. Залежно від підприємства, частка закордонних продажів становить від приблизно 40 до навіть 90% доходів.

Найважливішим ринком залишаються Сполучені Штати. Продукція також надходить до Японії, Південної Кореї та європейських країн. Представники компаній, однак, визнають, що залежність від експорту несе ризики, пов’язані з валютними курсами, витратами на транспортування та змінами попиту.

Водночас частина виробників спостерігає повернення інтересу до кераміки на польському ринку. Продажі всередині країни можуть забезпечувати стабільніші доходи та зменшувати валютний ризик.

Сімейні компанії, важка праця та боротьба за працівників

«Forbes» також описує менші сімейні підприємства. Їхні власники наголошують, що ведення мануфактури вимагає постійної особистої залученості. Власники менших підприємств водночас зазначають, що активно конкурують за кваліфікованих працівників. У галузі виникають взаємні звинувачення щодо переманювання художниць-розписувачок та інших фахівців конкуруючими підприємствами.

Проблема підробок і відсутність спільних дій

Однією з тем, порушених у репортажі, є копії болеславецьких візерунків. Виробники скаржаться як на імітації, що виникають за кордоном, так і на плагіат, який з’являється в Польщі.

Представники галузі розглядають спільний захист назви «болеславецька кераміка», подібний до захисту, що надається регіональним харчовим продуктам. Однак, як випливає з публікації, виробники мають труднощі з досягненням згоди та започаткуванням спільних дій.

Експерти, цитовані журналом, зазначають, що тісніша співпраця могла б полегшити спільні закупівлі енергії та сировини, промоцію, а також боротьбу з копіюванням продукції. Наразі перешкодами залишаються сильна конкуренція та відсутність довіри між компаніями.