Наприкінці 2025 року сімейний суд вирішив обмежити батьківські права матері з нашого регіону. Причини? Залежність її чоловіка, жахливі побутові умови, сварки. 12-річний Каміль потрапив до закладу опіки. Те, що для багатьох стало б ударом, для його зведеної сестри, пані Анни (ім’я змінено), стало поштовхом до дій.

— Ми з партнером знали, що вдома все погано. Намагалися допомагати, але не знали повного масштабу проблеми. Коли було винесено вирок, я знала одне: не дозволю, щоб мій брат дорослішав у закладі, — розповідає жінка, яка вже 16 років будує спільне життя з партнером.

Рішення ухвалили блискавично. Каміль оселився із сестрою та її партнером. Але доля підготувала для них нове випробування.

«Адась потрапив до нас емоційно та інтелектуально занедбаним»

У січні 2026 року ситуація повторилася. Молодша сестра пані Анни, яка боролася з психічними проблемами та наслідками багаторічного нехтування, втратила права на опіку над своїм 7-річним сином Адасем. Завдяки оперативному втручанню та співпраці із судом хлопчик також потрапив під дах старшої сестри.

Від одного дня до іншого пара, яка досі вела стабільне, впорядковане життя, стала опікунами двох дітей із величезним багажем важкого досвіду.

— Адась був замкнутим у собі, відставав у шкільній програмі, йому бракувало базових навичок. Каміль носив у собі напруження та страх перед тим, що принесе наступний день, — розповідає пані Анна.

Любов, терпіння, систематична праця

Як вона розповідає, ключовими стали передбачуваність і послідовність. Вони запровадили чіткий розпорядок, який дає дітям відчуття безпеки. Вечори проводять разом за виконанням домашніх завдань і розмовами. Вихідні — за відновленням зв’язку та спільними заняттями.

— Це вимагало величезного терпіння. Але сьогодні, через кілька місяців, я бачу результати, — каже жінка.

Адась, як вона додає, із сором’язливого, замкнутого хлопчика перетворився на веселого й амбітного учня, який із гордістю демонструє свої досягнення. Каміль повернув собі спокій і відчуття безпеки. Нарешті він може зосередитися на навчанні та розвивати свої захоплення, не боячись завтрашнього дня.

Це історія прийомної сім’ї. Якщо ви думаєте стати прийомними батьками, зв’яжіться з Powiatowym Centrum Pomocy Rodzinie w Bolesławcu.