Суддя Районного суду в Болеславці Marcin Rygiel 24 квітня 2026 року виправдав чоловіка, якого звинувачували у правопорушенні за ст. 141 Кодексу про правопорушення, тобто у викликанні обурення в громадському місці шляхом демонстрації жахливого змісту.

Справа стосувалася події, що сталася 3 травня 2025 року на площі в Болеславці. Згідно з обвинуваченням, обвинувачений, який зазвичай проживає у Вроцлаві, як організатор і учасник зібрання мав демонструвати банер із зображенням закривавленого та розірваного людського плода.

Суд не погодився з цією оцінкою. У мотивувальній частині зазначено, що ст. 141 Кодексу про правопорушення стосується порушень суспільної моралі, пов’язаних передусім із сексуальною або фізіологічною сферою. На думку суду, демонстрація зображення людського плода, хоча й може сприйматися як жахлива, шокуюча або така, що викликає емоції, не належить до цієї категорії.

Суд також звернув увагу на спосіб тлумачення самого положення. Було наголошено, що відповідальність несе особа, яка «розміщує» непристойний зміст у громадському місці, а не лише демонструє його. На думку суду, поведінка обвинуваченого не відповідала цьому критерію.

У мотивувальній частині також розглянуто суспільний і конституційний контекст. Суд зазначив, що тема абортів є одним із важливих питань публічної дискусії, а в демократичній правовій державі різні сторони спору повинні мати можливість висловлювати свої погляди в публічному просторі.

Водночас зазначено, що хоча форма повідомлення, застосована обвинуваченим, може бути суперечливою і оцінюватися як надто жахлива, сама по собі вона все ж не є забороненим діянням у розумінні чинних норм.

У зв’язку з виправданням суд поклав витрати провадження на Державну скарбницю, а також присудив на користь обвинуваченого відшкодування витрат на захист. Вирок не є остаточним.

Це не перший вирок у подібній справі щодо того самого чоловіка. У минулому Районний суд у Болеславці визнавав противника абортів винним у зв’язку з демонстрацією подібних банерів, однак в одній зі справ цей вирок змінив суддя Robert Bednarczyk з Окружного суду в Єленій-Гурі, який виправдав обвинуваченого.

Дії, що полягають у демонстрації жахливих фотографій плодів, мають циклічний характер і регулярно відбуваються в Болеславці, зазвичай у межах зібрань, організованих щомісяця.

Редакційний коментар:

Вирок вписується у дедалі помітнішу розбіжність у судовій практиці щодо демонстрації жахливого змісту в публічному просторі. З одного боку, суди, як у цій справі, наголошують на свободі висловлювання та відсутності підстав вважати такі зображення «непристойними». З іншого боку, існує також протилежна лінія судової практики, яку, зокрема, представляє Верховний суд.

У постанові від 16 лютого 2023 р. (I KK 471/22) прямо зазначено, що розміщення в громадському місці великоформатних фотографій закривавлених людських плодів суперечить суспільним і моральним нормам, а самі зображення в контексті їхньої публічної демонстрації можуть бути визнані непристойними в розумінні ст. 141 Кодексу про правопорушення. Так само в наступному рішенні від 12 жовтня 2023 р. (I KK 50/23) наголошено, що караність таких дій може випливати з порушення гідності, яка належить зображеним на фотографіях плодам.

На практиці це означає, що ідентичні дії, у цьому випадку регулярна демонстрація тією самою особою тих самих банерів, можуть оцінюватися судами абсолютно по-різному. У Болеславці вже раніше ухвалювали обвинувальні вироки в подібних справах, що додатково демонструє масштаб цієї неоднорідності.

Отже, виникає реальна проблема тлумачення: де проходить межа між свободою висловлювання та захистом публічного простору від жахливого змісту. Особливо важливо це в ситуації, коли, як випливало з доказових матеріалів, адресатами таких повідомлень є також випадкові перехожі, зокрема діти, які не беруть участі в жодній дискусії, а просто користуються міським простором.

Рішення, ухвалене в п’ятницю, не завершує цієї дискусії. Воно радше показує, що відсутність однозначної судової практики призводить до того, що оцінка однакових подій може залежати від конкретного складу суду та прийнятого ним тлумачення права.