Місцевий краєзнавець і шанувальник історії Крушина д-р Grzegorz Przystarz упорядкував історію освітнього закладу в Крушині на основі праці Eduard Dewitz (Geschichte des Kreises Bunzlau, 1885) та додаткової регіональної літератури. Нинішня Початкова школа в Крушині на вул. Kasztanowej 1 є безпосередньою наступницею закладу, описаного Dewitz.

Школа в хатині

Початки школи в Крушині (Gross Krauschen) були надзвичайно скромними. До 1776 року мешканці не визначили для цього офіційної будівлі. Dewitz зазначає, що першим учителем був місцевий хатник на прізвище Plischle. Згідно зі свідченнями тієї епохи, кваліфікованим учителем він не був.

Plischle приймав учнів у власній хатині. Він навчав дітей читати, писати й рахувати. Читати діти вчилися за текстами Біблії. До цього додавалося базове навчання арифметики.

Жест барона: палацова школа

Величезна зміна відбулася 1776 року. George Ernst von Heuthaufen, барон і власник навколишніх маєтків, настільки перейнявся освітою своїх підданих, що викупив у Plischle будинок із садом і офіційно передав його громаді для шкільних потреб. Тоді ж було найнято першого в історії Крушина кваліфікованого вчителя на прізвище Breitmann.

Попри це, що дивно, протягом 60 років (до 1836 року) уроки проводилися не у викупленій для цього хатині, а в палаці — в одній із зал, пристосованій для цієї мети. Землевласник мав амбіції не лише щодо власних дітей, а й опікувався освітою своїх підданих.

Регіональний освітній центр

Школа в Gross Krauschen з роками набувала дедалі більшого значення. У XIX столітті вона стала центральним осередком для всієї околиці. Dewitz зазначає, що її відвідували діти з чотирьох розташованих поруч на той час населених пунктів: Klein Krauschen (Kruszynek), Schwiebendorf (Świeborowice), Looswitz (Łaziska), Tomaszów Bolesławiecki (нижня частина). Сьогодні, додає Grzegorz Przystarz, значною мірою ці населені пункти утворюють єдиний організм Крушина. У школі робили ставку на базову освіту сільських дітей. Найважливішим було, щоб вони вміли читати, писати, рахувати та знали основи релігії.

Золотий вік школи в Крушині

XIX століття до 1945 року увійшло в історію школи як період розквіту. 1836 року школа залишила палацові стіни й повернулася до модернізованої громадської будівлі, розташованої за нинішньою адресою: вул. Kasztanowej 1.

Dewitz згадує заслужених педагогів, які викладали в школі, зокрема пана Körner, який від 1877 року працював повністю самостійним учителем. На початку XX століття про заклад і його високий рівень дбали директори Weich та Albert Reich.

Безперечно, на рівень народної школи в Gross Krauschen впливала безпосередня присутність видатного освітнього закладу Моравських братів у Gnadenberg (центральна частина сучасного Крушина). Йдеться про елітну школу для дівчат (Zinzendorfschule). Обидві школи доповнювали одна одну. Кваліфіковані ремісники, які здобували освіту в Gnadenberg, часто ставали наставниками здібніших учнів народної школи, що підвищувало загальний цивілізаційний рівень усього Крушина.

Зі свідчень Dewitz, що стосуються середини 80-х років XIX століття, випливає, що народна школа в Крушині була особливим місцем для мешканців околиці. Школу регулярно відвідували близько 120–160 дітей. Це була євангельська багатокласна школа, де вчитель часто одночасно виконував функції органіста (кантора) у місцевій парафії.

Історія школи після Другої світової війни

(текст підготовлено на основі інформації Sebastian Zielonka)

1947 року на території Крушина (у довоєнній будівлі школи) було організовано перший освітній заклад. Відбудова системи освіти в післявоєнні роки здійснювалася на засадах загальності, безоплатності, публічності та єдності. Школа мала відповідати однаковим стандартам у селі й місті.

Першим керівником школи був Franciszek Marczyński, а у вересні 1947 року навчання розпочав 41 учень.

1952 року школа отримала книжки й було створено бібліотеку. 1 червня 1979 року, з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, учні отримали Прапор школи.

При Початковій школі в Крушині діяли численні організації, зокрема Шкільний гурток друзів СРСР, Шкільний гурток відбудови Варшави, Спілка польського харцерства, Ліга охорони природи, Товариство друзів дітей та театр «Байка». А сам заклад славився численними акціями:

  • курсами читання й письма для дорослих мешканців поселення в перші післявоєнні роки
  • акцією «Посесія», яка полягала в прибиранні найбільш занедбаних дворів мешканців
  • акцією «Білочка», яка передбачала збирання корму та будівництво годівниць для тварин
  • акцією «Мішечок», метою якої було ознайомити учнів із правилами гігієни.