Анна Рижевська у листі до мешканців звернула увагу на те, що місто Bolesławiec перекладає відповідальність на волонтерів і громадські організації, фінансуючи лише вивезення собак до віддалених закладів за мінімальних витрат на лікування котів.

– Я розмовляла з членами Stowarzyszenia Pomocy Zwierzętom, – пише у листі Анна Рижевська. – Їхня повсякденність – це відсутність приміщення для утримання безпритульних котів, відсутність справної клітки-пастки та дуже невеликі кошти – 60 тисяч злотих на рік для понад 800 котів – на лікування, стерилізацію і кастрацію, а також годування котів, а не «підгодовування», пане президенте; ми говоримо про котів, які мають отримувати повноцінну їжу протягом усього дня! Невже вас теж лише підгодовують? – запитує любителька тварин.

Рижевська без церемоній дорікає чиновникам зневажливим ставленням до проблеми та відсутністю прозорості у контрольних заходах щодо умов утримання чотирилапих.

Анна Рижевська закликає мешканців до активної громадянської позиції, заохочуючи контролювати бюджетні видатки та втручатися у ситуаціях недбалості. Натхненням для цього заклику стали нещодавні гучні медійні втручання співачки Doda, які довели силу суспільного тиску на органи адміністрації.

Лист Анни Рижевської – це емоційний заклик боротися за гідне ставлення до тварин і вимагати від місцевих посадовців виконання передбачених законом обов’язків.

Шановні мешканці Bolesławiec,

нинішні події у притулках у Bytom і Sobolew, величезна залученість пані Doroty Rabczewskiej та пана Łukasza Litewki до тамтешніх проблем спонукали мене замислитися над місцевою опікою над безпритульними тваринами, чим я хотіла б
поділитися з вами. Щиро прошу прийняти ці слова без оцінювання чи неприязні. Сподіваюся, що мої слова дійдуть до людей, які люблять і поважають тварин, а ті, хто не любить тварин, утримаються від негативних коментарів – дуже вас про це прошу.

Що ми, мешканці Bolesławiec, робимо для опіки над безпритульними тваринами, чого не робимо, а можливо, навіть – чого воліємо не бачити чи знати?

Першість у допомозі, звісно, має належати самоврядуванню, яке законом зобов’язане опікуватися безпритульними тваринами. Тонка, але важлива різниця: наш Urząd Miasta ХОЧЕ допомагати безпритульним собакам і вільноживучим котам чи лише ЗМУШЕНИЙ це робити за законом?

Stowarzyszenie Pomocy Zwierzętom, перша місцева зоозахисна організація, від 2009 року нагадувала президентові Bolesławiec про обов’язки ґміни щодо безпритульних тварин. Urząd Miasta не хотів допомагати, але – спочатку неохоче – почав із нами співпрацювати. На першій спільній зустрічі з президентом, представником jeleniogórskiego TOZ, головою Rady Miasta Bolesławiec, одним із депутатів, а також тодішніми комендантом і заступницею коменданта Straży Miejskiej, у нас склалося враження, що деякі з цих осіб зневажали нас, а іноді навіть висміювали…

«Бо ж тварини не є пріоритетом для ґміни, бо ж немає грошей, бо ж…»

На цьому шляху ми також мали невдалу постанову Rady Miasta Bolesławiec, яка, зокрема, обмежувала кількість тварин у багатоквартирних будинках, – її повністю скасував воєвода, зокрема через те, що вона не відповідала Конституції РП.

Пан президент і досі не побудував притулок. Чому? Тоді він називав дві причини: відсутність грошей і відповідної ділянки. Для мене це й досі лише «відмовки». Самоврядування воліє щороку витрачати кількасот тисяч злотих на відправлення та утримання безпритульних собак у Schronisku dla Bezdomnych Zwierząt w Przylasku (чи відповідають тепер умови транспортування собак нормам розпорядження? – раніше не відповідали). Звісно, утримання притулку в Bolesławiec також коштувало б самоврядуванню грошей. Однак тоді ми могли б постійно перевіряти, чи відповідають умови вимогам, передбаченим розпорядженням міністра та Законом про захист тварин.

Хто мав би це робити?

Формальні перевірки залишмо Powiatowemu Inspektoratowi Weterynarii. Але кожен із нас, виявивши, що тварини не мають належного їм, може повідомити поліцію, прокуратуру та/або інспекторат.
Якщо останні, а таке трапляється, не реагують, маємо установи «на щабель вище», медіа, депутатів і сенаторів. А також, як бачимо, так званих знаменитостей, які доводять, що ми, поляки, можемо бути дієвими й діяти заради добра. Навіть якщо, як ми побачили в Sobolew, не до кінця законно. А поліція, війти, бургомістри, президенти, ветеринарні інспекторати завжди діють відповідно до букви закону? Справді???

  • Хто з нашого самоврядування (точніше, з MZGM) востаннє перевіряв умови, у яких перебувають тварини в Przylasku?
  • Скільки там «наших» собак?
  • Скільки грошей наше самоврядування щороку витрачає на безпритульних собак (тобто на лікування та перебування у притулку)?

Я розмовляла з членами Stowarzyszenia Pomocy Zwierzętom. Їхня повсякденність – це відсутність приміщення для утримання безпритульних котів, відсутність справної клітки-пастки, дуже невеликі кошти на лікування, стерилізацію і кастрацію, а також годування котів (не «підгодовування», пане президенте; ми говоримо про котів, які мають отримувати повноцінну їжу протягом усього дня – невже вас теж лише підгодовують…?) – 60 тисяч злотих на рік для понад 800 котів.

Stowarzyszenie роками також користується невеликою ділянкою, на якій стоять дві старі альтанки. Там коти знаходять тимчасовий прихисток. Тому я без вагань напишу, що Gmina Miejska Bolesławiec надзвичайно економить і отримує вигоду завдяки присутності волонтерів – як зі спілки, так і незалежних. Пам’ятаймо про групу Bolesławieckie Koty, якій ґміна не дає абсолютно нічого, але завдяки якій дуже багато тварин знайшли новий дім, а до того – прихисток чи лікування.

Запитуймо чиновників і перевіряймо щорічний звіт президента про виконання бюджету (доступний, наприклад, на сайті BIP Urzędu Miasta). А якщо щось не сходиться, хтось із чиновників не надає інформації – подаймо скаргу, просімо про втручання, дійте одноосібно або в групі. Уся інформація у нас «під рукою» завдяки відвідуванню установи чи поданню запиту на публічну інформацію (відповідно до Закону про доступ до публічної інформації).

Кожен із нас МАЄ ПРАВО поїхати до Przylasku і подивитися на умови у тамтешньому притулку, а також в інших закладах – тих, якими опікуються фонди. Якщо хтось не хоче впускати нас до притулку, азилю чи притулку для тварин, запитаймо: чому так? Що ця людина приховує?

Кожен із нас МАЄ ПРАВО на запитання та відповіді – від президента, війта, пані з UM і MZGM, керівника притулку, голови спілки чи фонду, а також на невідкладні дії інспекторату, поліції та чиновників.
Хороший приклад ми отримали минулого тижня в Bytom і в суботу в Sobolew. І зверніть увагу, пані та панове: не від чиновників, які, усвідомлюючи масштаб проблем, були пасивними, а від людей доброї волі.
Реагуймо на повільність, саботаж і недобру волю чиновників.

Реагуймо на кривду тварин!

Щоб не було так, як на транспаранті одного з активістів біля резиденції війта в Sobolew: «На папері чисто. На совісті – ні».
На завершення слова пані Doroty Rabczewskiej: «Кожен із вас має таку саму силу пробивати стіну, тільки мусить довбати скелю […]. Не зупиняйтеся. Це лише початок».
Щиро вітаю вас і бажаю багато успіхів та здоров’я.

Анна Рижевська – колишня голова Stowarzyszenia Pomocy Zwierzętom у Bolesławiec