Бібліотеку в Bolesławiec засновано 1945 року. Про історію закладу розповідає ґрунтовне ювілейне видання. Над бібліографією працювали понад 30 осіб, робота тривала пів року.
У монографії зібрано спогади людей, які створювали це незвичайне місце, а також пам’ятки й архівні документи.
Редакторками ювілейного видання були Anna Idkowiak, Anna Bober-Tubaj і Barbara Glinkowska.
Krystyna Szymańska і Stefania Nowak, а також Halina Majewska, найстарші працівниці бібліотеки, були запрошені на сцену. Їм подякували за багаторічну працю та допомогу у створенні бібліографії.
Урочистість прикрасила зустріч із письменницею Katarzyna Bonda.
Історія бібліотеки в Bolesławiec
Історія бібліотеки почалася зі скромних витоків, що згодом привели до тривалої культурної спадщини. Заклад після Другої світової війни став одним із найважливіших осередків культури й освіти для жителів Bolesławiec.
Після Другої світової війни Bolesławiec, як і багато міст Нижньої Сілезії, потребував не лише матеріальної відбудови, а й духовної опори, яка могла б підтримувати освіту та інтеграцію мешканців. 1945 року в Bolesławiec було створено перший після війни бібліотечний заклад, водночас третій у Нижній Сілезії — після Kłodzko і Wrocław. Його виникнення тісно пов’язане із засновницею та першою керівницею Joanna Waszak. Саме завдяки їй і залученню громади бібліотека зробила перші, найважливіші кроки: перший фонд, понад 300 книжок, походив переважно з пожертв мешканців, а невелику частину становили надходження від Міністерства освіти. Починалося все скромно, але з планом розвитку та вірою в те, що книжка може бути інструментом відродження післявоєнної спільноти.
Правила користування бібліотекою встановили вже 1947 року. Читач сплачував фіксовану щомісячну плату в розмірі 20 злотих і вносив заставу, що залежала від вартості позиченої книжки. Ці формальності мали практичну мету: забезпечити фінансову стабільність закладу, а водночас захистити фонди від несвоєчасного повернення та можливого привласнення.
З погляду часу це звучить як просте правило, яке давало бібліотеці змогу планувати розширення фондів і підтримувати порядок. 1948 року фонд зріс приблизно до 3000 томів, а кількість читачів перевищила 200 осіб. На цьому етапі також виникли перші бібліотечні пункти: у Gromadka, Milików і Czerna, а керівництво перейшло до Bolesław Bielawski.
Наступні кроки привели до концепції «спеціальних» бібліотечних пунктів. 1950 року п’ять таких пунктів відкрили на різних підприємствах: у Zakłady Ceramiczne „Bolesławiec”, Powszechna Spółdzielnia Spożywców, Nadleśnictwo, Tartak і Biuro Zbytu Energii Elektrycznej. Це була стратегія, покликана зробити літературу доступною широким колам мешканців і полегшити їм доступ до інформації. З часом влада також побачила потребу в централізації та об’єднанні ресурсів.
1950 року виникла Miejska Biblioteka Publiczna, яка пристосовувалася до реалій соціалістичної системи, поєднуючи центральні (національні) можливості з потребами місцевої громади.
Критичний момент настав у наступні роки, коли почав спостерігатися дедалі більший приплив літератури, покликаної формувати ідеологічну «мову» епохи. 1951 року, хоча кількість книжок зростала, зафіксували зниження кількості видач, і довелося запровадити своєрідний план видачі літератури, який прищеплював визначені цінності. Ці дії показують дуалізм, що супроводжував бібліотеки того часу: з одного боку — прагнення забезпечити широкий доступ до літератури, з іншого — необхідність виконувати вимоги культурно-освітніх програм, нав’язаних державою.
1955 року обидва заклади — Powiatowa і Miejska — об’єднали під спільною назвою Powiatowa i Miejska Biblioteka Publiczna, а від початку вони розміщувалися в Ратуші. 1962 року, коли ухвалили рішення про ремонт ратуші, бібліотеку перенесли до приміщення на ul. Kaszubska 4. Важливими були також зростання фондів і кількості читачів: 40 тисяч томів і 4 тисячі читачів вимагали організаційних та логістичних рішень, які полегшували роботу бібліотеки.
У цей час почалося перенесення відділів до різних пунктів міста. 1974 року в Relaksie на ul. Łukasiewicza створили дитячий відділ. 1975 року в колишньому приміщенні Biblioteka Pedagogiczna на Kubika 9 виникла Читальна зала разом з Інформаційно-бібліографічним відділом.
1980 року створили Filię nr 1 у Dom Młodego Robotnika на ul. Wojska Polskiego 6, де також збирали перші аудіовізуальні фонди.
1982 року розпочали чергові роботи з покращення умов розміщення закладу. Виникла концепція нового самостійного об’єкта, який спочатку мав стати частиною Bolesławiecki Ośrodek Kultury, а згодом планувалося реалізувати його як окрему будівлю поблизу телефонної станції на ul. Karola Miarki.
План передбачав реалізацію в 1986–1990 роках, однак через брак фінансування проєкт занепав 1989 року. 1990 рік приніс нові організаційні зміни: виникла установа Miejska Biblioteka Publiczna, а опіку над нею перебрав міський орган самоврядування. Завдяки підтримці мера Józef Król і Міської ради ухвалили рішення передати бібліотеці окрему будівлю колишніх ясел на ul. Sądowa 8.
Переобладнання завершили, і 1993 року всі відділи бібліотеки повернулися в одне приміщення площею понад 600 м². Будівля вміщувала 80 тисяч одиниць фонду, якими щороку користувалися понад 8 тисяч людей — і діти, і дорослі. Завдяки цьому відкрилася також нова абонементна зала — фонографічних записів і відеокасет. У грудні 1993 року Filię nr 1 з ul. Wojska Polskiego перенесли до Dom Dziennego Pobytu на ul. Staroszkolna 6c.
Найбільш символічний момент 1990-х приніс 50-річний ювілей закладу, який відзначали вже в новій інфраструктурі, що сприяла його роботі. З нагоди ювілею бібліотеці присвоїли ім’я Cyprian Kamil Norwid — відомого поета й патріотичного мислителя, чия творчість і позиція чудово перегукуються з місією бібліотеки: поширенням знань, культури та вільного мислення.
Сьогодні бібліотека в Bolesławiec розміщується в сучасній будівлі Centrum Wiedzy. Однак найважливішим є дух спільноти, який супроводжував кожне рішення протягом десятиліть. Саме завдяки цьому духові бібліотека в Bolesławiec — не музей минулого, а живе місце, де кожен може знайти книжку, інформацію, а також натхнення для власних пошуків.