Чим був «податок на холостяків» у ПНР?
«Податок на холостяків» діяв у Польській Народній Республіці з 1946 до 1973 року. Він мав на меті збільшити природний приріст населення після воєнних втрат. Податок полягав у нарахуванні вищого прибуткового податку самотнім особам і бездітним подружжям. Він стосувався чоловіків віком понад 21 рік (пізніше — понад 25 років), а також жінок без дітей. Розмір додаткового збору становив 20% для самотніх осіб і 10% для бездітних подружжів. Цю систему, хоча вона мала мотивувати до створення сімей, критикували за неврахування причин бездітності, зокрема пов’язаних зі здоров’ям.
Повернення ідеї та новий проєкт
Дискусія про «податок на холостяків» пожвавилася останніми роками, коли рекордно низька народжуваність у Польщі почала становити серйозну загрозу для майбутнього пенсійної системи. Нинішня система, заснована на солідарності поколінь, передбачає, що внески, які сплачують працівники, фінансуватимуть пенсії людей старшого віку. У ситуації, коли народжується дедалі менше дітей, кількість працівників скорочуватиметься, а кількість пенсіонерів зростатиме, що загрожує крахом системи.
Найновіший анонімний проєкт, який надійшов до Сейму у формі петиції в лютому 2025 року, передбачав іншу форму «податку на холостяків». Він передбачав:
- Подвійний пенсійний внесок для бездітних осіб після 30 років.
- Внесок на 50% вищий для подружжів з однією дитиною.
Проєкт передбачав винятки, зокрема для людей із документально підтвердженим безпліддям або тих, хто втратив дитину. Автор петиції стверджував, що бездітні особи, не сприяючи збільшенню майбутньої кількості платників внесків, повинні іншим способом брати участь в утриманні системи.
Що сталося з проєктом у Сеймі?
Комісія Сейму з питань петицій, яка розглянула проєкт 22 липня 2025 року, ухвалила рішення його відхилити. Аргументи проти запровадження «податку на холостяків» були численними й збігалися як серед депутатів коаліції, так і серед опозиції. Наголошувалося, що:
- Проєкт порушував би принцип рівності всіх громадян.
- Рішення мати дітей належить до приватної сфери, у яку держава не повинна втручатися наказами чи покараннями.
- Імовірно, це було б неефективно, а навіть могло б спонукати поляків до еміграції.
Замість покарань політики й демографічні експерти вказують на потребу системних стимулів: покращення доступності ясел і дитячих садків, гнучкі форми працевлаштування для батьків, доступ до житла та економічну стабільність. Вони вважають, що саме ці чинники, а не додаткове фінансове навантаження, є ключем до підвищення народжуваності.
Попри відхилення петиції, тема «податку на холостяків» залишається в публічному просторі як символ складних дебатів про майбутнє польської демографії та пенсійної системи.