Післяпленерна виставка ювілейного 60-го Міжнародного керамічно-скульптурного пленеру була облаштована у коридорі Bolesławiecki Ośrodek Kultury – Międzynarodowe Centrum Ceramiki. У галереях не вистачило місця, оскільки їх зайняла виставка нового дизайну керамістів із Bolesławiec.
Виявилося, що престиж керамічної скульптури та найстарішої мистецької події в Bolesławiec існує лише в деклараціях і промовах можновладців — насправді 60 років традиції трактують як розбиті черепки.
Коридор для виставки робіт поважної події — місце малопрестижне й зовсім непривабливе. До того ж його дуже складно облаштувати. Крізь блакитнуваті вікна всередину проникає холодне світло ззовні й контрастує з теплим освітленням приміщення. Через це скульптури були недостатньо представлені та втратили частину своєї якості.
Галерея (24)
Показати решту фотографій (21)
У абиякому коридорному просторі ледве вдалося гідно представити великі й потужні форми — роботи Janiny Bany-Kozłowskiej, Emilii Krankowskiej-Niemiec, Máté Kovács та Michała Dziekana. Їх встановили на високих кубах, тож їх просто було видно.
Гірше було з чудовою великою формою Aleksandry Białoń. У пересвітленому приміщенні, на низькому кубі, її контрастна фактура й тонкий колорит просто розчинилися.
Інші роботи повністю проігнорували. Або їх встановили надто низько, що не давало змоги належно їх представити, або повісили на стіні невизначеного кольору, позбавивши всіх переваг. Так сталося з чудовими роботами Barbary Bednarowicz, які повісили на стіні кольору рідкісного лайна.
Над роботою художниці, яка мала стати зіркою 60-го пленеру, просто познущалися. «Плинність» Carli Chukwudum Onwordi з Англії, яка 2023 року отримала звання Fresh talent на британському бієнале кераміки, найбільшій події такого типу у Великій Британії, поклали на підлогу в кутку коридору, через що її вдавалося помітити лише після того, як на неї наступали.
Janina Bany-Kozłowska прощається з пленером
Janina Bany-Kozłowska, нагороджена 2015 року срібною медаллю Gloria Artis і одна з найвизначніших постатей у художній кераміці Bolesławiec, протягом 5 років успішно керувала Міжнародним керамічно-скульптурним пленером. Наступні пленери з 2025 року очолюватиме Michał Gdak (1980) — архітектор і художник-скульптор.
— Я ніколи не припускала, що керуватиму Міжнародним керамічно-скульптурним пленером протягом п’яти років, — сказала на вернісажі Janina Bany-Kozłowska. — Я дуже боялася, чи впораюся. Особливо з огляду на те, що до мене було багато видатних творців, як-от моя колега Krystyna Gay-Kutchenreiter, з якою мені ніколи не зрівнятися, — додала художниця.
Krystyna Gay-Kutschenreiter багато років керувала пленером у період його найбільшого розквіту. Вона є почесною громадянкою міста кераміки, нагородженою бронзовою медаллю Zasłużona Kulturze Gloria Artis.
Галерея (13)
Показати решту фотографій (10)
Історія Болеславецького керамічно-скульптурного пленеру
Традиція проведення Міжнародних керамічно-скульптурних пленерів у Bolesławiec має довгу історію, що сягає 1963 року, коли скульптор Jerzy Boroń започаткував Нижньосілезькі пленери. Саме вони поклали початок культурі мистецьких зустрічей у цій частині Польщі. Над програмою перших пленерів працювали самі художники, переважно скульптори, які згодом активно в них брали участь і формували їхню атмосферу. До 1967 року Bolesławiec, Chocianów, Ziębice та Oleśnica були найважливішими осередками, що приймали митців з усієї країни.
Пленери завжди мали насичену супровідну програму. Організовували виставки, поєднані з лекціями й авторськими зустрічами, а також численні дискусії, що стимулювали обмін думками та натхненням. На початку 1970-х років відбулися зміни: додали конференції у Wrocław, спеціальні сесії в Bolesławiec, а також розширили коло запрошених гостей. Серед них були не лише митці, а й соціологи (зокрема проф. Władysław Misiak), письменники (наприклад, Janusz Styczeń), видатні мистецькі критики (Jerzy Ludwiński, Antoni Dzieduszycki), а також актори, які прагнули долучитися до мистецьких дій у просторі Bolesławiec.
Не бракувало й незвичайних подій, таких як скульптурні перформанси. До найпам’ятніших належать: «Всередині» (2000), «Закріплення слідів» (2002) та «Happy Tower» (2003). З часом, разом із переходом керівництва до керамістів, пленери перетворилися з загальнопольської на міжнародну подію, і до Bolesławiec почали приїжджати митці з віддалених куточків світу, зокрема з Японії, Мексики, Туреччини, Угорщини, Німеччини, США, Франції та Англії.
Завдяки послідовній розбудові мистецької відкритості Bolesławiec прийняв понад 300 художників, що значно збагатило спадщину та престиж міста. Високий організаційний рівень і вплив пленерів на розвиток сучасної кераміки були відзначені 2004 року присудженням Нижньосілезького ключа успіху.
З роками на наступні пленери запрошують дедалі менше митців. Очевидно, що до події ставляться як до пасинка, а місто заощаджує кошти на її розвитку. До цього додається повна відсутність компетентності в підготовці важливих виставок організатором пленеру, тобто Bolesławiecki Ośrodek Kultury – Międzynarodowe Centrum Ceramiki.