Уявіть собі сімейний обід, на якому теща подає грибний суп, який сама приготувала. Раніше (коли теща не бачила) до супу таємно додали гриб із фотографії. Усі куштують супчик і раптом виявляється, що в страві відчувається гіркота.
Сценарій 1: Тактичний відступ
Після куштування всі учасники застілля негайно розкритикують суп, і зрештою його виллють. Теща театральним жестом відкладе ложку й виголосить промову про те, що «загалом він не такий уже й поганий, але щось із ним не так». Потім вона або перетворить це на жарт, або образиться щонайменше на тиждень, а суп стане приводом для мовчання.
Сценарій 2: Гарна міна при поганому супі
Суп, однак, з’їдять, попри відчутну гіркоту. Буде «гарна міна при поганій грі», тобто під час їди вирази облич усіх будуть такими, ніби вони щойно дивилися фільм «Сам удома» з новим дубляжем. Ніхто не скаже ні слова, незважаючи на смаковий дискомфорт. У результаті, однак, на деякий час відбудеться відмова від таких сімейних обідів.
Сценарій 3: Розслідування на кухні
Суп не з’їдять до кінця, і розпочнеться слідство. Розслідуватимуть, що є причиною цієї гіркоти: «Невже це провина якогось інгредієнта? А може, спецій? Якщо ви не зізнаєтеся в таємному додаванні гриба з фотографії, доведеться рахуватися з тим, що теща майже напевно образиться, а подальші наслідки важко передбачити.
Жартома
Те, що ви прочитали вище, звісно, є жартом, який ми все ж не рекомендуємо застосовувати в житті. Радше йшлося про те, щоб звернути увагу й запам’ятати гриб, який цього року у великій кількості з’являється в лісах поблизу Bolesławiec. Гриб на фотографії, про який ідеться вище, — це жовчний гриб.
Цей гриб не є отруйним, але неїстівний через гіркоту, яку містить. Як стверджують знавці, жовчний гриб здатен ефективно зіпсувати будь-яку страву.
Є й такі, хто намагався позбутися гіркоти цього гриба. Однак навіть тривале варіння не дало результату. Яким був гірким до варіння, таким і залишився після нього.
Не рекомендуємо збирати жовчний гриб
Жовчний гриб майже схожий на підберезник або білий гриб, але є неїстівним грибом. Дехто називає жовчний гриб «сатаною», хоча це несправедлива й водночас помилкова назва. «Сатана» — це сатанинський гриб. Гриб не лише неїстівний, а й отруйний, спричиняє харчові отруєння.
Повертаючись до жовчного гриба: він росте на землі, іноді також на стовбурах і пнях, адже його грибниця може розвиватися і на гнилій деревині. Плодові тіла утворює з червня до кінця жовтня у хвойних лісах, полюбляє кислі ґрунти. Утворює мікоризу із сосною.
Як його розпізнати?
Як ми вже згадували вище, він дуже схожий на підберезник чи боровик. Що його вирізняє?
Під капелюшком має трубочки (гіменофор) білого кольору, але що старшим є плодове тіло, то виразніше видно, що білий колір переходить у рожевуватий або коричнюватий. Ніжка має жовто-коричневий колір. На ній помітна дрібна сіточка.
Однак найнадійніший спосіб розпізнати, що перед нами жовчний гриб, — просто відламати частину капелюшка й торкнутися язиком оголеної частини (так звана смакова проба). Якщо відчуємо гіркоту, це означає, що перед нами саме жовчний гриб.