El Wafi Hanaf – тато Айші – регулярно приїжджає до своєї родини в Bolesławiec. Раніше він знав європейців із роботи (працює місцевим гідом у Фесі та проводить іноземців пам’ятками історичної частини міста), а їхню культуру – з навчання (закінчив німецьку літературу в Університеті у Фесі). Усі світські свята, від Дня жінок до Дня батька, він пізнав після одруження з полькою. Тепер він чекає, коли його чотирнадцятимісячна донечка підросте настільки, щоб розповісти йому віршик і подарувати листівку на День батька.
– Усі дні в Марокко – це дні батька, – розповідає El Wafi Hanaf. Батько – глава родини, який ухвалює найважливіші рішення. Коли він повертається додому після роботи, до нього ставляться по-особливому. Саме він забезпечує дружину й дітей.
Коран, священна книга ісламу, містить розділ про те, наскільки важливо виявляти повагу до батьків. Турбота й любов, які мусульмани дарують батькам, дозволяють їм після смерті досягти раю. Коран також навчає, що про матір слід піклуватися втричі більше, ніж про батька. Мати є джерелом життя.
Добрий мусульманський батько передусім має бути відповідальним за свою родину та її добробут. Його діти повинні бути добре вдягнені й нагодовані. Батько також є представником своєї родини в громаді, у якій вони живуть. Він має дбати про свою моральність, не кривдити інших і працювати над своєю доброю репутацією. Яким сприймають батька, так сприйматимуть і всю родину. Його завдання – навчати дитину правильно поводитися стосовно громади.
Коли дитина робить щось погане, заборонене групою, батько публічно карає її. Це не щоразу ляпас, найчастіше – усна догана. Так батько показує, що доля громади йому небайдужа і його діти поважатимуть її. Це інвестиція в майбутнє дитини. Соціальна опіка в Марокко – це турбота, яку взаємно виявляють родина та сусіди. Громада також частково перебирає на себе виховні обов’язки. У Марокко кожен дорослий має право зробити дитині зауваження, коли вона робить щось погане або небезпечне.
Батько в Марокко має свої особливі дні для догляду за дітьми. Сьогодні це суботній день після обіду та неділя, колись це була п’ятниця (в ісламі день, призначений для молитви). Традиційно тато забирав сина до мечеті, а потім на базар, щоб навчити його мистецтва торгуватися та робити покупки. Сьогодні батьки в Марокко беруть дочок і синів на пікніки, у басейни та парки. Недільний день після обіду належить батькам і дітям. Вони бігають разом, грають у різні ігри та вигадують нові розваги.
Протягом тижня вдень дітьми займається мама, а вечір належить татові. El Wafi Hanaf вважає, що в Європі бути батьком важче. Спостерігаючи за іншими батьками з Польщі, він зауважує, що від них вимагають більшого, особливо коли йдеться про догляд за дитиною. Він звикає до нових умов, але його дивують нові вимоги. Про себе як про батька він говорить коротко: – Я люблю свою донечку понад усе. Вона – частина мого тіла, моєї душі та мого серця. Я пишаюся тим, що я її батько-араб.
Тато Вафі складає найщиріші побажання всім європейським батькам у день їхнього свята.
Grażyna Hanaf – мама Айші та дружина El Wafi Hanaf.