Прекрасна неоготична вежа костелу на Замковій площі вирізняється в сучасній панорамі міста. Але й прусська влада в 30-х роках XIX століття внесла споруду Фридерика Енгельгардта Ганселя (автора залізничного віадука) до списку найкращих будівель країни. Її хвалили мешканці та члени міської ради.
Завдяки їй нічим не примітна однопросторова будівля протестантського храму з двома рівнями дерев’яних емпор раптом набула значення. 73-метрова неоготична вежа зі світлого пісковику вирізнялася витонченою формою: нижню частину вежі зведено на квадратному плані, а вищу — на плані восьмикутника. Її ажурну частину, де містилися дзвони, увінчував шпиль у формі піраміди, оточений балюстрадою. Виважені пропорції, стриманий та елегантний декор — аркадні фризи й пінаклі — доповнювали цілісну композицію.
На жаль, її архітектурна краса та значні розміри (73 метри заввишки) стали причиною суперечки між автором проєкту та владою. Чого стосувалася суперечка? Як ми вже згадували: розміру. Побоювалися суперництва між євангелістами та католиками. Вежа католицького костелу була невисокою — лише 55,2 метра — і значно поступалася новозведеній дзвіниці. Рятуючи своє творіння, Гансель переконав владу, що вежа католицького костелу, хоча й нижча майже на 18 метрів, розташована на пагорбі, тобто на 23 фути (приблизно 7 метрів) вище за дзвіницю протестантів. Так суперечку й було врегульовано.
Можливо, прибудова вежі до основного об’єму костелу спровокувала подальші зміни плану міської забудови Болеславця, пов’язані з будівництвом променаду на місці оборонних мурів. Нагадаємо, що укріплення Болеславця були зруйновані наполеонівськими військами, про що ми писали в матеріалі: Необоротно знищено оборонні мури Болеславця.
Текст створено на основі: Agata Kozioł. Promenada w Bolesławcu. Rozwój architektoniczny i urbanistyczny 1813-1945. Muzeum Ceramiki 2010.