Кінга Генсіцька-Бяли — активістка, громадська діяльність якої розпочалася зі Страйків жінок у Bolesławiec. Кінга працювала волонтеркою у групі «Матері на кордон» під час міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні в листопаді 2021 року. На цьогорічних виборах до Сейму вона вирішила балотуватися у списку Bezpartyjni Samorządowcy під номером 13.
Гражина Ханаф: — Добрий день, шановні. Після тривалої перерви наприкінці літа сьогодні з нами пані Кінга Генсіцька-Бяли та фільм «Зелена межа», фрагмент якого ми переглянемо. Пані Кінго, чи почуваєтеся ви свинею після виходу із сеансу «Зеленої межі» Агнешки Голланд?
Кінга Генсіцька-Бяли: — Як я написала у своєму профілі у Facebook, того вечора я «перетворилася на свиню» разом з іншими свинями — знайомими, яких зустріла в цьому кінотеатрі, які разом зі мною підтримували людей під час міграційної кризи. І думаю, що на цей момент можу сказати: ми добре виконали цю роботу як громадяни.
Адже ви були на білоруському кордоні з «Матерями на кордоні». Коли саме відбувалися події, показані у фільмі «Зелена межа»? Які враження після перегляду фільму й після того, як ви згадали цей час?
Сьогодні я розмовляла на цю тему зі своєю подругою, яку щиро вітаю, — Марзанною з проєкту «Матері на кордоні». І мушу сказати, що фільм мене якось не здивував. Були типові сцени. Ну, здивувала мене одна сцена, на перший погляд банальна: як мати давала доньці пити воду з листя хвойного дерева. Крім цього, інші речі мене не здивували, адже я там була, бачила те військо. Ми протестували, приїхали туди як матері на кордон, щоб протестувати проти того, що там відбувається, проти нелюдського поводження прикордонників. Це був час, коли я вже стежила за подіями там у режимі реального часу разом із моїми подругами-активістками й активістами, волонтерами та волонтерками. Але ми приїхали туди, коли вже була зона, куди не можна було входити. Особисто я, коли дізналася, що могла б залишитися там і допомагати, хотіла залишитися й допомагати, але зрештою сама займалася підготовкою таких пакунків допомоги, які потрапляли до людей, що заходили в той ліс і допомагали там біженцям.
Ви не заходили до лісу?
Ні. Не заходила, тому що бачила... Не знаю. Картину використаних термоковдр. Просто ту атмосферу в Hajnówka під час цього протесту, ті військові автомобілі.
Ви боялися?
Боялася, що, не знаю, що мені щось зроблять? Що я не повернуся додому? Що не повернуся до дітей?
Адже у вас є власні діти. Скажіть, ви теж вважаєте, що мундир тут був заплямований цим фільмом? Що Голланд — людина, яка виступає проти, не знаю, гідності мундира?
Я вважаю, що ні. Тому що вона показала це з кожної можливої перспективи. Показала з перспективи біженця. З перспективи активіста, тобто людей, які допомагали на кордоні. З перспективи самих прикордонників, тобто те, що я бачила й відчувала зі своєї перспективи активістки, яка... Ми одразу знали, що якщо увійдемо в цю заборонену зону, то це може для всіх погано закінчитися. І це була така злість, просто безсилля. Такі страшні, страшні почуття. А в цьому фільмі, як мені особисто здається, вона навіть пом’якшила образ прикордонників, бо вони теж мають почуття. І так само, як головний герой із Прикордонної служби хотів виконувати свої обов’язки й хотів бути в порядку перед своїми начальниками, наприкінці він виявляється дуже людяним. Думаю, вона показала їх у дуже позитивному ракурсі — такими, якими вони є: це теж люди.
Ми запрошуємо на «Зелену межу». Фільм і далі показують у кінотеатрі в Bolesławiec. Також знаємо, що в жовтні його показуватимуть у великій залі. Добре, тоді від активістки — до Bezpartyjni Samorządowcy. Хто залучив вас до списку Bezpartyjni? Хто прийшов і сказав: пані Кінго, хочете балотуватися?
Я сама прийшла.
А до кого ви тоді прийшли?
Я звернулася до Bezpartyjni Samorządowcy з пропозицією, що хотіла б підтримати список їхнього виборчого комітету. І так усе почалося.
А чому Bezpartyjni? Ви ж, так, у вас номер тринадцять, пам’ятаємо, були активісткою, більше пов’язаною із Шимоном Головнею. Чому Bezpartyjni? Якісь особисті, не знаю, симпатії? Що вас спонукало? У кількох словах.
Я, працюючи у Страйку жінок, опинилася в певному глухому куті, оскільки офіційно Ogólnopolski Strajk Kobiet не підтримує Trzecia droga через те, що вимоги щодо прав жінок, певною мірою, розходяться. Я розумію, що в таких питаннях не обов’язково мати партійну дисципліну, коли йдеться про світогляд, однак жоден компроміс тут неможливий.
Розумію, референдум — ні. А чому тоді не Koalicja Obywatelska, яка... Туск прямо каже, що дуже відкритий до легальних абортів, і тут питання було б зрозумілим.
Я не бачу себе в Koalicja Obywatelska.
Але це не, наприклад, у Bolesławiec Koalicja чи загалом Koalicja Obywatelska?
Загалом я не хочу бути пов’язаною з жодною політичною партією на арені нашої країни. Я до цього не готова...
Ви усвідомлюєте, що Bezpartyjni Samorządowcy мусили стати партією, щоб взяти участь у виборах?
Так, тому що так побудоване виборче право, і довелося створити так звану технічну партію. На жаль, щоб щось змінити, треба було просто це зробити.
Ми також знаємо, що Bezpartyjni Samorządowcy хочуть змінити виборче законодавство, якщо взагалі зможуть щось вирішувати, і хочуть створити можливість, щоб громадські об’єднання також мали відкритий шлях до парламенту. А як ви бачите себе в Bezpartyjni Samorządowcy? Якою сферою хотіли б займатися? Що ви хотіли б робити в Samorządowcy як Кінга Генсіцька-Бяли, активістка?
По-перше, стежити за тим, щоб права жінок і права людини, які на цей момент систематично порушуються в нашій країні, не відсувалися на другий план. Адже зручно, м’яко кажучи, витягувати такі питання під час виборчої кампанії, як це роблять різні інші партії, а наприкінці дня виходить так, як зараз: нас дискримінують.
Добре. У своїй програмі Samorządowcy мають положення про жінок. Про це чітко говорить пані Уршуля Кравчик, яка, до речі, є президенткою Fundacja Akademii Kobiet Skutecznych, але у своїх висловлюваннях вона говорить про такі етапи життя жінок, як вагітність і менопауза, а також про захист, гінекологічну та психологічну допомогу жінкам. Чи з’являється там узагалі словосполучення «легальні аборти»? Ви чуєте це від своїх колег?Саме вчора я дивилася жіночі дебати, і пані Кравчик висловлювалася з цього питання, що вона за легальні аборти до 12-го тижня. Тож я стежу за лідерками цього руху й уважно слухаю, що вони кажуть.
Тоді дякуємо за таку інформацію. Ми цього не знали. Добре, тобто ви стоятимете на сторожі того, чи справді Samorządowcy виконують свої вимоги? І зовсім насамкінець. Чи є ви улюбленицею мера?Це треба запитати мера.
Така думка існує... Це треба запитати мера? А ви почуваєтеся особливо улюбленою ним? Мера, звісно, маємо на увазі Piotr Roman, а не президента Дуду.Думаю, що це взаємна симпатія. Якось так, не знаю. Мені подобається приходити до нього, розмовляти, слухати його погляд, висловлювати свою думку щодо певних тем.
А як ви почуваєтеся через те, що як активістка, людина, яку сприймають як учасницю Страйку жінок, яка кричала «8 зірок PiS», і як людина досить, скажімо, емоційна, ви опинилися в Samorządowcy, у Bezpartyjni Samorządowcy? Як ви почуваєтеся в Samorządowcy, у Bezpartyjni Samorządowcy? Адже їх радше сприймають як своєрідне оточення PiS.Хтось сказав, що політика — це вищий рівень активізму. І мушу сказати, що мені важко вчитися такої стриманості. Бо, як ви зазначили, я дуже емоційна, буваю вибуховою. Якщо йдеться про мою думку, часто я її захищаю і маю для цього аргументи. Але я відкрита, навчаюся. Людина вчиться все життя.
Тобто з вами можна поговорити, і вас не сприймуть, наприклад, як запеклого ворога, на якого ви накричите? З вами можна поговорити за кавою?Думаю, так. Я люблю розмовляти, взагалі люблю людей. Я могла б розмовляти, розмовляти й розмовляти.
Тож запрошуємо. Наскільки я знаю, ви казали, що вашим способом проведення цієї кампанії буде ходити й розмовляти з людьми. Тож запрошуємо: якщо ви побачите пані Кінгу Генсіцьку-Бяли, номер тринадцять у списках Bezpartyjni, можна підійти й поговорити. Я теж підтверджую: з пані Кінгою дуже приємно розмовляти. Тоді щиро дякую за це інтерв’ю і, шановні, ходімо на вибори, правда?Дуже дякую і саме хотіла закликати всіх піти на вибори та віддати свій голос. Зокрема, за мене.
Дуже дякуємо, до побачення, шановні, до побачення, пані.До побачення.