Перед початком травневого засідання Міської ради Болеславця самоврядці попрощалися з Женею Резник, українкою, яка працювала інструкторкою в Болеславецькому осередку культури – Міжнародному центрі кераміки. Керівник BOK – MCC Kornel Filipowicz згадав, що коли дізнався, що Ж. Резник є випускницею Вищої художньої школи в Харкові, і почув, як чудово вона розмовляє польською, усвідомив, що це може бути «безцінним скарбом».
– Женя зробила для нас дуже багато – зазначив К. Філіпович. – Вона виконала колосальну роботу, збагатила нашу болеславецьку культурну пропозицію. Те, що ми чуємо в медіа, що ми є порятунком для українців, бо відкрили їм наші домівки, віддали їм свої серця, – це правда. Але ми повинні усвідомлювати, що ці люди – принаймні деякі з них – відповідають взаємністю. І роблять це зворушливо та досконало.
Президент Piotr Roman:
Коли в Центрі культурної інтеграції «Орел» ми створили дім для українців, які тікали від війни, коли природним проявом порядності стало бажання допомагати людям, скривдженим долею, з’явилися Ви. Надзвичайно швидко Вам вдалося створити серед дітей, які перебували в нашому центрі, авторський театр «Вольність», який став для них чудовими ліками проти травми війни.
Женя Резник:
Від початку війни найважливішим питанням для мене було: як я можу допомогти своїй країні? З’явилася можливість працювати з дітьми – як польськими, так і українськими.
І додала:
У Болеславці за рік я пережила ціле життя; я не кажу «до побачення назавжди», але мушу поїхати до родини.