Як повідомляє замок Grodziec:
Розкопки відкривають цикл археологічних досліджень, які проводитимуться на території замкового подвір’я. Дослідження мають допомогти ще краще пізнати історію цього місця, а зрештою тут буде встановлено стовпову капличку.
І додає:
Паралельно тривають майстер-класи Академії образотворчих мистецтв із Вроцлава. Група студентів під керівництвом викладачки студентів скульптури, реставраторки творів мистецтва Ягоди Цехановської працює над порталом Венделя Роскопфа.
Каштеля́н замку Grodziec Mariusz Garbera:
Ми перебуваємо в процесі другого сезону реставраційних майстер-класів з Академією образотворчих мистецтв. Працюємо над кількома речами, дуже важливими для нас. Передусім працюємо над порталом Венделя Роскопфа, який досі відкривається для нас. Перевіряємо, які залишки цього важливого об’єкта ще маємо в замку Grodziec. Але також працюємо над нашою стовповою капличкою, яка вже пройшла реставраційні роботи.
Викладачка студентів скульптури та реставраторка творів мистецтва Ягода Цехановська:
Це вже другий випуск, під час якого ми продовжуємо роботи, розпочаті торік. Студенти реставрують три пам’ятки на території замку. Серед них, зокрема, камін із гербом Легницько-Бжезького князівства в Камінній залі, залишки порталу Венделя Роскопфа 1522 року та кам’яну надбудову стовпової каплички, яка нині знаходиться на подвір’ї. У майбутньому ми плануємо встановити її вже в повній експозиції на реконструйованому стовпі. Попереду ще багато етапів. Плануємо щонайменше шість випусків, щоб справді завершити не лише реставраційні роботи, а й перейти до частини художнього відновлення. Цікаво, що ми плануємо реконструювати частини порталу Венделя Роскопфа, а також — можливо, якщо дозволить час — поліхромію та позолоту на стовповій капличці.
Проведені археологічні дослідження можуть принести дуже цікаві результати. Організатори: — Сподіваємося, що вони допоможуть розгадати кілька таємниць замку на згаслому вулкані.
Додає Mariusz Garbera:
Хочу щиро подякувати пану декану Grzegorzowi Niemyjskiemu, без якого ці майстер-класи, напевно, не відбулися б. Але насамперед дякую Ягоді Цехановській, яка є кураторкою групи студентів, що проводить ці роботи. Вона є авторкою програми і, по суті, рушійною силою цих цікавих та важливих майстер-класів. Майстер-класів, метою яких також є встановлення на території подвір’я нашої стовпової каплички — думаю, дуже цікавої пам’ятки для всього регіону. Оскільки ми вже перейдемо до встановлення стовпової каплички, спочатку потрібно провести археологічні дослідження, які здійснює Археологічний фонд Archeo. І тут у цих дослідженнях залучені як Mariusz Łesiuk, так і Tomasz Stolarczyk. Це чудові фахівці, яким я також щиро дякую. Ці дослідження — добра нагода ще глибше вивчити, пояснити й пізнати таємниці замку Grodziec.
Mariusz Łesiuk з Археологічного фонду Archeo:
Археологічні розкопки мають досить обмежений територіальний масштаб, оскільки передують муруванню та створенню фундаменту, який слугуватиме для встановлення стовпової каплички — архітектурної пам’ятки, що знаходиться тут, у замку.
І додає:
Метод відомий — розкопковий: ми фізично втручаємося в ґрунт, використовуючи лопати, мотики та інструменти, які споконвіку служать нам, археологам. Ми знімаємо нашарування землі та уламків, що накопичилися внаслідок усіх цих історичних подій у замку.
Розкопки вже дали результати. Як зазначає M. Łesiuk:
Уже під час цих дводенних робіт ми отримали кілька десятків фрагментів глиняного посуду різних епох — навіть раннього Середньовіччя. Також було знайдено архітектурні фрагменти з пісковику, що перебували, так би мовити, у вторинному заляганні (…). Якщо говорити про історію замкової гори, то фрагменти посуду, найімовірніше ранньосередньовічного — найімовірніше, адже нам ще потрібно вимити ці фрагменти й уважніше їх дослідити, — уже вказують на певний період історії гори, коли, ймовірно, ми маємо справу з посудом, можливо, ще до періоду держави П’ястів. Це свідчило б про те, що гора була певним чином заселена. Чи було тут городище? Цього ми не знаємо, адже сама траншея невелика, а пізніші будівельні роботи змінили гору.