Найбільше галасу на середовій сесії міської ради спричинив депутатський запит Богуслава Новака. Він запитував, зокрема, про ресторан «Старувка». Говорив, що нинішній орендар платить нижчу орендну плату, ніж попередній орендар кілька років тому. Депутат також запитав, чи готується продаж цього приміщення. Це рознервувало мера Пйотра Романа. Виникла сварка. Новак звинуватив Романа в тому, що той здатен діяти на шкоду мешканцям, а речниця міста знає стільки, «скільки з’їсть». Мер Роман протестував і говорив, що Новак діє під впливом заздрості до конкурентів.
Скорочений запис сварки нижче.
Kto bardziej potrafi rozwścieczyć swojego przeciwnika?
Bogusław Nowak: – Мій депутатський запит стосується нашого колись чудового ресторану «Старувка». Кілька років тому приміщення орендувала компанія Integer. Говорили, що ми матимемо в місті справжній ресторан. Не знаю, у чому тоді полягала політика міського управління та пана мера. Попередній власник платив 6,5 тис. злотих орендної плати. Місто здало приміщення за 2,5 тис. злотих. І сьогодні в прекрасному місці маємо ресторан під назвою «Світ курятини». Багато людей звернули на це мою увагу. Не знаю, чому консерваційні роботи розпочали саме з цієї будівлі. Чи компанія Integer готується викупити це приміщення, сплачуючи таку низьку орендну плату?
Piotr Roman: – Ставка, яку платить Integer, така сама, яку платив попередній орендар. Це 5,34 злотого. Її визначили на аукціоні в межах тендера. Крім Integer ніхто не подав заявки. Ви вже п’ять років розповідаєте небилиці про те, як Роман із Integer усе влаштували. Ви говорили це пані речниці та мені. Є свідки. Ви просто натякаєте на скоєння мною злочину. Не моя провина, пане депутате Новак, що ви не взяли участі в цьому тендері й не знали про нього. Ви повідомляли мені, що не знали. Водночас пані речниця стверджує, що ви знали. Ви просто не взяли участі, бо на вас іще було будівництво цього ресторану, який є певною конкуренцією та становить елемент гастрономічного ландшафту. Я не розумію, звідки така ваша заздрість як ресторатора до компанії Integer. Я вже п’ять років чую, що Integer незаконно це придбав, що хтось із кимось домовився, що хтось отримав за це гроші. Пане депутате, це неправда. Неправда. Кожен міг узяти участь у цьому тендері. […] Я ще не закінчив. Не перебивайте мене. Я говорю так довго, щоб ви нарешті зрозуміли. Бо п’яти років пояснень вам не вистачило, можливо, потрібно ще п’ять років. Якщо ви плутаєте функцію депутата з функцією власника закладу громадського харчування і намагаєтеся вирішити якийсь свій приватний інтерес, то будь ласка. Але я хочу, щоб усі почули: Integer завжди був для вас конкурентом. Завжди. Ви завжди скаржилися на Kliczków. Ви стверджували, що вони отримали це приміщення по знайомству. Якщо ви й далі так вважаєте, прошу звернутися до прокуратури. А я тоді подам другу справу, пов’язану з позовом про наклеп.
Bogusław Nowak: – Я не маю наміру сваритися з вами. Ви не спровокуєте мене зараз черговими інсинуаціями. Я лише хотів звернути увагу, що в місті загальна думка щодо розпоряджання певними приміщеннями така, яка є. Я чую цю думку, я не ношу вуха в кишені. Я намагаюся поставити вам запитання, щоб отримати відповідь. Люди говорять те, що говорять, а ви відповідаєте. Прошу, без жодних інсинуацій. Що стосується приміщень, було таке приміщення на вулиці Комуні Паризької, яке свого часу було букіністичною крамницею. Власникам певним чином заблокували можливість продовжувати цей бізнес. Місто здавало цим людям запущене, вкрите пліснявою приміщення зі старою кахельною піччю за дві тисячі злотих. Коли місто спробувало підвищити ціну до 2,5 тис. злотих, ці люди відмовилися. Так само із приміщенням пані Кристини Юшкевич. Неможливо було ніяк домовитися, бо мер Пйотр Роман завжди має свої «але» і відповідно до законів та справедливості в цій країні здатен нашкодити багатьом мешканцям. Це приміщення «Старувка» — очевидний приклад змарнування 500 м² на Ринку. Тендер був, але про тендери в Польщі відомо…
Piotr Roman: – Прошу сказати, яким був цей тендер…
Bogusław Nowak: – Ні, пане. Так само, як ви натякаєте, що прессекретарка пані Геронт щось про це знає. Думаю, якщо спостерігати за прессекретаркою в місті та на сесіях, то вона знає стільки, «скільки з’їсть». Її ніде немає.
Piotr Roman: – Браво, браво. Прошу занести це до протоколу.
Bogusław Nowak: – Якщо так вам сказала прессекретарка. Бо я ніколи їй цього не говорив. Ніколи.
Piotr Roman: – Ви говорили їй гірші речі.
Janina Piestrak-Babijczuk: – Перепрошую. Порушується гідність сесії.
Piotr Roman: – Ці дві речі потрібно пояснити. Бо це ще одне джерело пліток. Пані речниця була вашою подругою, а тепер уже ні. Те, що ви хочете відігратися, якісь комплекси — це ваша справа. Що стосується букіністичної крамниці, ця пані навіть приходила до мене й дякувала за певні речі.
Janina Piestrak-Babijczuk: – Я вже закінчую, закінчую. Виявляється, кілька депутатських запитів тривають довше, ніж важливі ухвали. Ми тут не розглядатимемо, чи має пані речниця гарні шпильки, чи ні.
Piotr Roman: – Дуже вас прошу більше не ображати моїх працівників, бо це справді може для вас погано закінчитися. Дуже погано.
Bogusław Nowak: – Я як депутат не дозволю витирати об себе ноги.