У листопаді 2019 року Мірослав Шрайбер уперше звернувся до війта Анджея Дутковського із заявою про затвердження правил стрільбища на території населеного пункту Нове Ярошовиці. Війт відмовив, обґрунтувавши рішення тим, що не було підтверджено розташування, будівництво та використання стрільбища відповідно до чинного законодавства, зокрема архітектурно-будівельних норм. Мірослав Шрайбер подав апеляцію до суду.

Самоврядна апеляційна колегія в Єленій-Гурі визнала, що вирішення питання про те, чи стрільбище було належним чином розташоване та збудоване, не належить до компетенції війта, але це не означає, що війт не має права перевірити, чи компетентні органи у відповідному порядку підтвердили розташування та будівництво стрільбища,

Однак Мірослав Шрайбер не будував і не будуватиме жодних будівель. Він використає природний рельєф місцевості, щоб унеможливити вихід випущених куль за межі стрільбища. Тому він не міг отримати дозвіл на будівництво, адже взагалі його не планував. Однак суд вирішив, що незалежно від того, чи є стрільбище будівлею, чи організоване поза будівлею, чи повністю розташоване на відкритій території, воно завжди буде будівельним об’єктом. Суд аргументував, що спосіб облаштування стрільбища, задуманий Мірославом Шрайбером (який не є звичайним вирівнюванням місцевості або розподіленням ґрунту), призведе до виникнення земляної споруди, а отже, будівельного об’єкта в розумінні пункту 3 статті 3 Закону про будівництво. Так справа завершилася в лютому 2020 року.

Пізніше Мірослав Шрайбер знову подав заяву на затвердження правил, але війт повторно відмовив.

У вересні 2022 року Мірослав Шрайбер утретє подав заяву. Війт знову відмовив, стверджуючи, що в цій справі нічого нового не сталося. Однак це неправда. Мірослав Шрайбер подав апеляцію до суду, і цього разу суд визнав громадянина правим. Виявилося, що цього разу до заяви було додано лист із Повітового староства в Болеславці. Зі змісту листа випливає, що роботи, пов’язані з наміром виконати будівельні роботи шляхом переміщення мас ґрунту, не належать до компетенції
Болеславецького старости, який діє як орган архітектурно-будівельної адміністрації. Водночас у листі зазначено, що якщо стрільбище має бути будівельним об’єктом, заявник не буде звільнений від необхідності отримання дозволів та погоджень, передбачених окремими нормами права. Суд визнав, що це є новою обставиною у справі, і війт повинен належним чином та по суті її розглянути.

– Мене відфутболюють на кожному кроці. Один із чиновників домовився зі мною про розмову на певний день, а коли я прийшов, сказав, що не має часу. І розмови не відбулося, – розповідає нам Мірослав Шрайбер. Засновник стрільбища обурений чиновниками, які, на його думку, просто ускладнюють вирішення справи.

Ми хотіли поговорити з кимось із гміни Болеславець про всю цю справу. Ми надіслали електронного листа з цього приводу. На жаль, ніхто з чиновників, ані сам війт Дутковський, не відповіли на наше прохання. Тож немає підстав не вірити Мірославу Шрайберу в тому, що війт із ним грається і не прагне розглянути заяву про затвердження правил стрільбища.