У четвер, 17 червня, у залі Forum відбудеться прем’єра вистави «Фізіологія смаку» режисера Grzegorz Roman. У виставі виступлять: Daria Ławniczak, Sebastian Bejgier, Adrian Stachów і Paweł Kafel. – Виставу готуємо з березня, – розповідає Grzegorz Roman. – Це адаптація «Фізіології смаку», книги, яка була написана 1825 року. Її автор Anthelme Brillat-Savarin, який першим описав безвуглеводну дієту, що застосовується й донині.
Ось короткий зміст твору: радник держави влаштовує вечерю, але в останню мить мусить поїхати. Він вирушає на аудієнцію до короля. Гості вже сидять за столом. Ніхто не подає вечерю, бо немає господаря. Запрошені чекають на повернення радника. Щоб скоротити час очікування, вони починають розмовляти на теми, пов’язані з кулінарним мистецтвом.
– Я поставив собі запитання: ми живемо, щоб їсти, чи їмо, щоб жити? Дуже часто ми не звертаємо уваги на те, наскільки великий вплив їжа має на наше існування, – підкреслює режисер вистави. – Цією виставою я хочу пробудити всі органи чуття глядачів, створити театр 4D.
Як він має намір цього досягти? Про це можна буде дізнатися вже в четвер о 18:30. Вхід вільний. – Я хотів би, щоб у Bolesławiec знову забуяло театральне життя, – додає Grzegorz Roman.
Сценографію підготувала Barbara Bednarowicz, а авторкою музики є Julia Niewar.
Так про «Фізіологію смаку» написав Marek Włodarski на сторінках «Gazeta Wyborcza»:
Ця книжечка з’явилася 1825 року, а написав її чоловік, який усе життя провів переважно на посадах, пов’язаних із французьким судочинством. Сам Honoré de Balzac присвятив їй окрему статтю, дуже високо оцінюючи літературну легкість і майстерність. З часом цей твір увійшов до канону гастрономічної літератури – Brillat-Savarin навіть отримав прізвисько Папи Гастрономії. Ці медитації є однією з перших і надзвичайно вдалих спроб кодифікувати кулінарний простір і насолоди столу. У змісті ми знайдемо, зокрема, такі нариси: «Філософська історія кухні», «Про апетит», «Про напої», «Про гурманів», «Про насолоди столу». А це лише скромна частина справжнього змісту книжечки. Знання цього тексту є основою порозуміння справжніх гурманів, а їхньою абеткою слугують уміщені в ньому афоризми: «Долі народів залежать від способу їхнього харчування» або «Десерт без сиру – як прекрасна жінка без ока». Цю книжку справді соромно не прочитати, не знати й не мати у своїй бібліотеці. Чи може сьогодні хтось услід за Brillat-Savarin також вигукнути до небес, якщо день мине без супу: dies perdidi?
(інформація GR/ii)
