Нещодавно на місцевому телебаченні вийшло інтерв’ю з чинним президентом Bolesławiec. Інтерв’ю, у якому порушувалися важливі для нас — мешканців — питання. І це добре. Адже розмова, обмін думками є цінністю самі по собі. Гірше, що деякі з цих питань представили неточно, а також значною мірою політизовано чи навіть партійно. Це цікаво, адже парадоксально одним із важливіших послань інтерв’ю є згадане чинним президентом гасло: «Геть політичні партії із самоврядування».

Облігації, інвестиції та погана опозиція

Що ми дізналися від президента? Отже, опозиція не хотіла облігацій і виступала проти багатьох інвестицій у місті, зокрема проти будівництва басейну та Будинку соціальної допомоги. Адже облігації — це спосіб залучити містом кошти, які дадуть змогу отримати наступні — цього разу європейські — гроші. Це вже класичний приклад президентської еристики: трохи правди й неправда, змішані між собою. А якою має бути мета цього прийому? Переконати мешканців, що опозиція «погана»! Адже важливішим за факти є… політичний ефект. Однак було і є інакше. Ось правда, хоча й у великому скороченні. Депутати Клубу «Громадянської платформи» взагалі не ставили під сумнів випуск облігацій як спосіб залучення коштів. Нас непокоїли положення ухвали, яка дозволяла взяти облігації. Не вдаючись до академічних інтерпретаційних суперечок у повному обсязі, нагадаю лише, що ухвалу сформулювали невдало. У ній було записано (цитую з пам’яті), що облігації беруться — УВАГА! — для покриття бюджетного дефіциту 2009 року. Адже «дефіцит» (різниця між доходами та видатками) є однорічною категорією. Тож якщо дефіцит покрили сумою близько 10 мільйонів злотих, то чому ДЛЯ ЙОГО ПОКРИТТЯ випустили облігації на 28 мільйонів? Побоювання були обґрунтованими, оскільки використання облігацій не за призначенням емісії загрожує самоврядуванню штрафом у розмірі… п’яти мільйонів злотих. Саме цього ми й побоювалися. Президент, зрештою, у певний момент також, оскільки міські чиновники консультувалися з цього питання в Регіональній рахунковій палаті. Кажуть, усе гаразд. І це нас дуже тішить, бо добробут Bolesławiec — найважливіший. Так само й для опозиції. А те, що решту 18 мільйонів чинний президент називав бюджетним профіцитом (хоча ним вони не є), — пробачаємо. Списуємо це на перевтому. Хоча зловмисники кажуть, що це черговий політико-пропагандистський прийом.

Хіба ми були проти будівництва басейну? Авжеж ні! Президент пообіцяв його понад сім років тому. І майже встиг його збудувати. Шкода лише, що в такому невдалому місці. Отже, ми не ПРОТИ БУДІВНИЦТВА БАСЕЙНУ, а лише проти його МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ. Бо правда така, що підземний паркінг (який значно здорожчав цю інвестицію) замалий і що ми «човгатимемо» до басейну з рушником у руці від місця, де нам вдасться припаркуватися (на жаль, воно може бути й далеко).

Хіба ми проти будівництва Будинку соціальної допомоги? Ні, ми лише питаємо, чому саме у 2010 році? Якщо будівництво цього об’єкта буде повністю профінансовано з міських (читай: наших) коштів, можливо, не треба було чекати з ним стільки років. Можливо, його слід було збудувати два, три або п’ять років тому? Але 2010 рік є винятковим. Президент говорить про це так: «Це рік, винятковий з інвестиційного погляду, хоча з точки зору останніх років кожен рік був винятковим, бо кожен рік приносив досить значні інвестиції». Але ми знаємо, що справа не лише в масштабі інвестицій. У 2010 році порівняно з 2009 роком вартість частки міста в реалізованих інвестиціях зростає… удесятеро. У чому ж полягає винятковість поточного року? Легке питання — проста відповідь: рік місцевих виборів. То хто ж бере гору в діях президента: самоврядовець чи політик?

Цікавим питанням є також ревіталізація міста. Фонтан — «гарна річ», але якби президенту вдалося раніше домовитися зі співвласниками будинків, то ремонти фасадів кам’яниць Bolesławiec також можна було б профінансувати зі коштів ЄС. А так — ми платитимемо за це «своїми» грошима. Місто витримає заплановану заборгованість у 70 мільйонів. Але цих мільйонів, які ми сплачуватимемо довгі роки, могло б бути трохи менше.

«Східний вокзал» — тема-ріка. Чи правда, що депутати опозиції змушували президента купити цю ділянку (вокзалу) за 7 мільйонів злотих? Ні. Депутати переконували й переконують міську владу… отримати території вокзалу. І це зовсім не обов’язково має відбутися за такі великі гроші. Інша річ, що якби президенту вдалося продати іншу міську ділянку за суму, за яку її вдалося продати тим, хто купив її в міста, ми могли б дозволити собі… багато чого. Чи не так?

«Геть політичні партії із самоврядування»!

«Політико-партійна» тема не менш цікава. Тези полум’яні, але їх важко захистити. Ми дізнаємося, що «депутати, які є членами партійних клубів, не ухвалюють рішень самостійно». Цікаво, звідки президент це знає? Адже він не бере участі в зустрічах депутатів опозиції, на яких вони напрацьовують свої позиції щодо ухвал, за які голосують. А чи не є так, що більше позбавленими волі під час голосувань і у своїх рішеннях є депутати коаліції, для яких президент — безпосередньо або опосередковано — є роботодавцем? Адже в місті він «начальник усіх начальників». Президент рішуче заявляє: «Для мене думка мешканців […] важливіша за розпорядження будь-якої політичної партії». Як же мене це тішить! Нарешті є тема, у якій ми на сто відсотків погоджуємося з президентом! Однак не все нас розділяє…

В інтерв’ю також з’являється водночас кумедна й таємнича тема. Депутат, який нашіптує президентові, що бюджет дуже добрий, але мусить бути проти через партійну дисципліну (хто це?). Кандидати в депутати й президенти, привезені у теках із Варшави та Вроцлава. Можливо, вони озвуться й розкажуть про труднощі цієї подорожі? Додам, що я, наприклад, не з теки. Кандидатом у президенти нашого міста я став унаслідок обрання членами «Громадянської платформи» — мешканцями Bolesławiec. Можливо, президент має на увазі інші партії? Чи не йдеться про нещодавно близьку йому PiS, членом якої він був? І з якою він тісно симпатизує (адже він увійшов до виборчого комітету кандидата цієї партії на виборах Президента Республіки Польща — Jarosław Kaczyński)? Шкода, що він не відкрив завісу таємниці.

В інтерв’ю також прозвучала тема, яка особисто мене непокоїть. Нібито «з уст деяких людей з опозиції» (публічно питаю, бо це важливо: хто є власником цих уст?) чинний президент дізнався, що на нас чекає «кампанія компромату», що «готуватимуть провокації», що «це буде надзвичайно жорстока кампанія». Створення атмосфери загрози не сприяє майбутній кампанії. Вона має стати часом обговорення майбутнього Bolesławiec. Я публічно заявляв, що «боротьба не обов’язково має бути кривавою», і підтримую цю заяву. Я знаю, що чинний президент — також кандидат у президенти — теж цього хоче. Сподіваюся, ми зможемо гідно конкурувати. Нехай вирішують аргументи, у переконливості яких вдасться переконати більшість мешканців. Спроба створити уявну опозицію: «погані партії» та «хороші безпартійні» (хоча часто настільки ж «партійні») — це спроба спрямувати кампанію на бічні — не змістовні — колії. І з цим ми також упораємося. Але я вважаю, що пропагована ідея переваги асоціацій (без)партійних політиків над партіями — це прийом, який «народ Bolesławiec» не купить. Бо він не темний.

Dariusz Kwaśniewski