У жовтні минулого року ми писали, що Міська рада відхилила проєкт ухвали про прийняття програми протидії безпритульності тварин. Лише дві депутатки проголосували «за». Члени Stowarzyszenia Pomocy Zwierzętom хотіли, щоб міська влада запровадила програму, у межах якої проводилися б, зокрема, стерилізація та кастрація, а також комплексна вакцинація вільноживучих собак і котів. Рада її не схвалила. – Є стільки людських потреб. 280 тис. злотих для собак і котів. Така сума, хоча я особисто люблю тварин, узагалі не повинна розглядатися, – говорив тоді Eugeniusz Kowalski, депутат від PiS. – Панове депутати перед голосуванням прочитали приблизні витрати на запровадження програми, з яких випливало, що загалом вона коштуватиме 280 тис. злотих. Це максимально завищена сума, яка вводить депутатів в оману, – коментувала Anna Ryżewska, керівниця SPZ.
У березні цього року ми повідомляли, що Stowarzyszenie Pomocy Zwierzętom подало до Міської ради лист із проханням повторно винести на розгляд проєкт ухвали про прийняття програми протидії безпритульності тварин. Janina Piestrak-Babijczuk, голова Ради, не включила це питання до порядку денного сесії. Документ передали до Комісії з питань інфраструктури, просторового планування та будівництва, очолюваної Hubert Prabucki із Ziemia Bolesławiecka. – Чому саме до цієї комісії? – дивувалася тоді Anna Ryżewska. – Ми хотіли, щоб із цим листом ознайомився кожен депутат.
У листі читаємо: «Ми вважаємо, що депутати Міської ради Bolesławiec повинні якнайшвидше повторно розглянути ухвалу про прийняття Програми запобігання безпритульності тварин, але цього разу на основі достовірно збалансованого кошторису її запровадження. У річному вимірі він становить 80 тисяч злотих на:
- стерилізацію безпритульних котів і собак (50 тисяч злотих)
- лікування безпритульних тварин (30 тисяч злотих)».
– Ми ретельно проаналізували проєкт ухвали. Свої поправки внесли, зокрема, болеславецькі ветеринари. Але якщо програма все ще містить якісь помилки, їх же можна виправити, – підкреслювала в розмові із сайтом IstotneInformacje.pl голова SPZ. – Міська влада ігнорує положення закону про захист тварин. Щодо догляду за безпритульними тваринами громада протягом цього року не зробила нічого. У мене враження, що ми все робимо замість них. Так міська влада ставиться до громадської роботи.
Що далі?
Троє депутатів (Ewa Ołenicz-Bernacka, Irena Dul і Bogusław Nowak) хочуть, щоб питання знову винесли на розгляд Міської ради. – Усі підходять до цього питання досить емоційно. Так ми ніколи не дійдемо згоди, – говорить Ewa Ołenicz-Bernacka. – Ми маємо і моральні, і суспільні зобов’язання перед тваринами. Їхня безпритульність б’є по нас. Те, що ми переймаємося безпритульними тваринами, не означає, що нам байдужі безпритульні люди. Порівнювати ці два питання – абсурд, зловживання і спроба відкласти справу на потім. Людина живе в екосистемі, а тварини є її важливим елементом.
Такої ж думки Hubert Zimmermann, учень Gimnazjum Samorządowego nr 2 у Bolesławiec. – На мою думку, ці два питання можна узгодити, – говорить він. – Тільки деяких це взагалі не цікавить. Діти повинні рости разом із тваринами. Той, хто змалку доглядає за домашніми улюбленцями, вчиться їх любити й не завдасть їм шкоди.
У GS nr 2 діє гурток допомоги тваринам. Восени минулого року учні закладу організували збір коштів для притулку в Dłużyna Górna (Зґожелецький повіт). – Нам вдалося зібрати 300 злотих, – розповідає Hubert. – Такі акції потрібні. Наближалася сувора зима, а в цьому притулку перебуває близько 200 собак. Серце крається, коли бачиш усіх цих тварин. Акцію проводитимемо щороку, – обіцяє він.
У справі проєкту ухвали ми зв’язалися з Mieczysławem Kulą, керівником Towarzystwa Opieki nad Zwierzętami у Dłużyna Górna та керівником тамтешнього притулку, а також автором проєкту програми протидії безпритульності тварин, на основі якого створюється подібна програма для громади Zgorzelec. У листі до нас голова TOZ написав (скорочення та підкреслення належать редакції):
В ухвалі [tej, która ma ponownie trafić pod obrady Rady Miasta – przyp. red.]зазначено, що питання безпритульності тварин, їхній відлов і догляд за ними врегульовані змістом іншої ухвали. І спочатку я хотів би висловитися саме щодо цього.
Фундаментальним завданням громади, що випливає із закону про захист тварин, є забезпечення догляду за безпритульними тваринами та їхній відлов [...]. Це положення є недієвим там, де громада не може користуватися послугами притулку для тварин. Тоді будь-які вжиті заходи є удаваними і, м’яко кажучи, перебувають на межі закону. І це стосується міста Bolesławiec.
На жаль, жодна правова норма не зобов’язує громади створювати міжмуніципальні притулки або мати підписану угоду з наявним притулком для відлову та екстреного збору безпритульних тварин. Тому багато громад обирають простий шлях, водночас порушуючи закон, і підписують угоди з організацією, уповноваженою відловлювати безпритульних тварин, яка часто не має угоди з притулком про приймання відловлених тварин. Отже, свої дії [samorządy] вони обмежують звичайним використанням ловця собак, який відловлює тварин і робить із ними щось таке, що не обтяжує бюджети громад. Я знаю випадки, коли одна з компаній відловлювала собак у Bolesławiec і «розміщувала» їх у притулку/притулку для тварин у Białogard. Цей притулок мав погану репутацію. Ніхто не перевірив, чи справді тварини туди потрапили. Місто виходило з того, що це його більше не стосується. Проблему і собаку «позбулися». Це помилкове мислення, сам факт відлову та розміщення у притулку ніяк не змінює того, що це й далі безпритульна тварина, яка підлягає опіці громади. А як у такій ситуації власник, чий улюбленець загубився, може забрати собаку, якщо до місця її утримання сотні кілометрів? [...]
Громади, які вважають, що можуть дозволити собі відловлювати тварин, але вже не можуть забезпечити належний догляд за ними, неминуче вступають у конфлікт із законом. Якщо громада не має «власного» притулку або підписаної угоди з притулком, який міг би забезпечити комплексний догляд за тваринами, вона може вдатися до різних форм співпраці з мешканцями. Наприклад, доручати догляд окремим особам, субсидувати й підтримувати мініпритулки любителів тварин або в інший спосіб організовувати розосереджений догляд. Якщо основою розрахунків буде не факт початку догляду – як у випадку відлову, а його завершення, наприклад через передачу тварини на усиновлення, тоді загальна вартість догляду за безпритульними тваринами може виявитися нижчою, а розв’язання проблеми безпритульності – ефективнішим. Однак це потребує певної ініціативи з боку громад. [...]
У довгостроковій перспективі найкращим розв’язанням проблеми безпритульності є створення міжмуніципальних притулків. [...] Міжмуніципальний притулок дає змогу навіть малим громадам законно й гуманно розв’язувати проблему за витратами, пропорційними до їхніх потреб. Саме таким притулком я керую вже одинадцятий рік. [...]
Я всією душею підтримую загальну стерилізацію домашніх тварин, яких не планують використовувати для розведення. [...] Щодо вільноживучих котів, то так – щороку на це слід виділяти певні кошти. Як це роблять інші та наша організація, я можу підказати (за власні кошти ми стерилізували близько 250 кішок і 18 самиць собак). Натомість собаки – це індивідуальна справа власників. Потрібно лише запровадити механізми, які заохочуватимуть їх стерилізувати своїх улюбленців. Наприклад, використати такий інструмент, як податок на собаку.
Іншою формою запобігання безпритульності є так зване чипування, але в проєкті про це не йшлося. Шкода. Ця акція має бути постійною, а не одноразовою. Не знаю, як це відбувається в Bolesławiec, але в багатьох громадах чипування не супроводжується контролем за виконанням цього обов’язку, через що воно не має жодного впливу на зменшення безпритульності. [...]
– Це думка людини, яка утримує притулок і сприймає проблему лише під цим кутом. На мою думку, досить вузьким. Не можна підпорядковувати всі дії тому, що тварина має потрапити до притулку, – коментує Anna Ryżewska. – У дуже багатьох громадах стерилізація функціонує окремо й дає результат.
На думку Ryżewska, у Bolesławiec насамперед слід зосередитися на стерилізації безпритульних тварин. – На наших садових ділянках живе певна популяція котів. Їх годують, лікують, дегельмінтизують за приватні кошти, хоча насправді це завдання міста, – наголошує керівниця організації. SPZ налагодило контакти з правліннями трьох болеславецьких Rodzinnych Ogródków Działkowych. – Частину витрат на стерилізацію ми взяли на себе, частину виділили садівники. Співпраця налагодилася, і вже є результати, – додає Anna Ryżewska.
– Пан Кула пише, що громада могла б «доручати догляд окремим особам, субсидувати й підтримувати мініпритулки любителів тварин або в інший спосіб організовувати розосереджений догляд». Яким саме? Наша громада роками не має на це ідеї. І найгірше, що вона не хоче зіткнутися з цією проблемою, – говорить голова SPZ. – Повторюю вкотре: не йдеться про те, що ми хочемо чогось для себе. Ми лише наполягаємо на тому, щоб закон на практиці виконувався.
Минають місяці, а в Bolesławiec немає ні притулку, ні програми протидії безпритульності тварин. Коли цей стан зміниться – наразі невідомо. Ми повернемося до цієї справи.
(інформація ii; фотографії зроблено у притулку в Dłużyna Górna)