Декларація, яку 20 травня 2022 року підписали 29 носіїв традиції з Болеславця та його околиць, — це перший крок на шляху, фіналом якого має стати внесення болеславецької кераміки до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
У процес внесення болеславецької кераміки до списку нематеріальної культурної спадщини вписуються всі мистецькі заходи, пов’язані з нашою кам’яною керамікою. Серед них — Glina Show, яке проводять уже чотири роки (парад і мистецькі заходи, пов’язані з Боялславецьким святом кераміки).
Glina Show: захід на підтримку внесення кераміки до списку ЮНЕСКО
Організатори (istotne.pl та асоціація boleslawianie.eu) запрошують до участі в Glina Show усіх охочих, адже створення бренду міста кераміки — великий виклик і простір, дружній до кожної людини.
У конференц-залі ресторану Winestone (Ibis Bolesławiec) відбулася зустріч із керамістами, які цього року долучаться до організації п’ятого Glina Show. У заході, що об’єднує жителів Болеславця, візьмуть участь: „Ceramika Artystyczna” Spółdzielnia Rękodzieła Artystycznego, яка є співорганізатором заходу від першого випуску, Ceramika Kaola, Ceramika Millena, Ceramika Galia та WR Ceramika.
На зустрічі була присутня директорка Музею кераміки Anna Bober-Tubaj, яка наголошувала на важливості спільних дій задля розвитку бренду болеславецької глини, а також Anna Krejci із Surrounding Polish Pottery, яка популяризує нашу кераміку, творчо розвиває її продаж і впізнаваність на американському ринку.
Болеславецька кераміка у списку ЮНЕСКО — переваги
Буденне й не надто елегантне питання звучить так: що ми матимемо від цього ЮНЕСКО? Переваги внесення кераміки до списку ЮНЕСКО очевидні й дуже привабливі. З туристичного погляду Болеславець і його околиці опиняться серед найцікавіших для відвідання міст Європи.
Внесення кераміки до списку відкриває перед нами величезні можливості для міжнародного просування. Це можливість залучати кошти на створення програм охорони цієї спадщини, обмінюватися досвідом опіки над нашими виробами ручної роботи, документувати й розвивати традицію ручного розпису керамічного посуду.
Внесення болеславецької кераміки до списку ЮНЕСКО — це передусім необмежені можливості розвитку для митців, ремісників, творчих людей і поціновувачів, а також чудові перспективи для звичайних людей, які живуть у Болеславці та його околицях.
Краків із Вавелем — перші у списку ЮНЕСКО
Комітет ЮНЕСКО у Вашингтоні (США) у вересні 1978 року створив Список всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. До нього внесли дванадцять об’єктів, серед яких першим у світі стало середньовічне історичне ядро Кракова з Вавелем, Страдом’єм і Казімєжем.
До початку XXI століття поняття культурної спадщини було передусім пов’язане з пам’ятками. До списку внесли, зокрема, базиліку Святого Петра, Вестмінстерський палац, Реймський собор, Вюрцбурзьку резиденцію та Тадж-Махал. Сьогодні в цьому поважному списку перебуває майже 900 матеріальних об’єктів.
Традиція і спадщина — це більше, ніж архітектура
Охорона пам’яток за правилами ЮНЕСКО не повністю відображала ідею охорони культурної спадщини. У такий спосіб не охороняли духовну традицію, усну історію, традиційні знання, музику чи мову. А без цих елементів неможливо пізнати живопис, архітектуру чи скульптуру.
Тому з’явилося поняття: нематеріальна культурна спадщина (Intangible Cultural Heritage — ICH). Остаточно його визначили 2003 року на 32-й сесії Генеральної конференції UNESCO5.
Нематеріальна культурна спадщина визначається як звичаї, уявлення, форми вираження, знання, навички, а також інструменти, предмети, артефакти й пов’язані з ними культурні простори, які спільноти, групи, а в окремих випадках і окремі люди визнають частиною своєї культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина передається з покоління в покоління і постійно відтворюється спільнотами та групами у взаємодії з їхнім середовищем, а також як результат їхньої взаємодії з природою та історією. Вона забезпечує їм відчуття ідентичності й тяглості, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття та творчої діяльності людини. Для цілей Конвенції визнається лише така нематеріальна культурна спадщина, яка відповідає чинним міжнародним стандартам у сфері прав людини, а також вимогам взаємної поваги між спільнотами, групами й окремими людьми та принципу сталого розвитку.
Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини, прийнята 17 жовтня 2003 року на 32-й сесії Генеральної конференції UNESCO5. Стаття 2.
Нематеріальною культурною спадщиною є художнє ремесло, а також усні традиції та форми вираження, зокрема мова як носій нематеріальної культурної спадщини, виконавські мистецтва, соціальні звичаї, ритуали та святкові урочистості. Спадщиною також є знання про природу й усесвіт та пов’язані з ними практики.
(Статтю створено на основі тексту: «Нематеріальна культурна спадщина — ідея, право, практика» Ганни Шрайбер-Юдельки)