Коротка відповідь на запитання, чи ще доступні громадські бункери, така: немає. Сховище поруч із районним судом і театром замуроване, а один із входів заріс рослинністю. Друге сховище, розташоване в залізничному насипі, також не пристосоване для перебування людей. До нього, щоправда, можна зайти, бо люк пошкоджений, але всередині нічого особливого немає.
– У місті бункерів уже немає, – каже речниця президента Agnieszka Gergont. Водночас, щоб підкреслити розміри місць, які колись були бункерами, вона жартома додає, що запрошує до свого підвалу, який більший за сховище під залізничним насипом.
– Біля палацу Pücklera (колишня спеціальна школа, незабаром — нове місце розташування Музею кераміки), навпроти будівлі, де жив архітектор Engelhardt Gansel, є протиповітряна щілина. Що стосується залишків в інших місцях, то їх кілька. Наприклад, біля нової ковідної лікарні та у воєводській лікарні на вулиці Tysiąclecia є залишки таких протиповітряних щілин. Це підземні коридори — звивисті, зигзагоподібні, накриті бетонними плитами. У таких щілинах під час нальотів ховалося населення. Подібні конструкції були ще біля церкви на площі Zamkowych, а також неподалік вулиці Garncarskiej. Усе це вже ліквідовано, там побудували будинки. Колись такі щілини були також біля галереї City Center, біля колишньої восьмої школи. Польові підрозділи самооборони свого часу цим користувалися. Подібні конструкції були на вулиці Mickiewicza, за колишньою столярною майстернею. Були також спеціально підготовлені підвали на вулиці Lubańskiej — у будинках ліворуч, якщо їхати до Bożejowic. Там були спеціальні кабіни, газонепроникні двері, укріплені перекриття та стіни, спеціальні жалюзі на вікнах. Однак усі ці конструкції не відповідають сучасним вимогам, – каже Zdzisław Abramowicz, який чудово знає Bolesławiec.