Шахрайка зателефонувала з номера, який відобразився як 800 302 302. Це справжній номер гарячої лінії банку PKO BP. Однак це була не працівниця банку, а шахрайка. На жаль, злочинці можуть підмінити справжній номер.

Цього разу злочинці, однак, натрапили на журналіста, який одразу зрозумів, що це шахрайство, адже не має рахунку в PKO BP, а жінка мала східний акцент. Однак він сказав, що має рахунок у цьому банку, бо йому було цікаво, як виглядатиме розмова і в який спосіб обманюють людей.

– Жінка сказала, що з мого рахунку здійснили переказ на 500 злотих, і запитала, чи справді це було. Я відповів, що ні, і почалася вся процедура, покликана налякати клієнта та дезорієнтувати його. Це така психологічна маніпуляція. Я продовжував розмову, вдаючи необізнаного клієнта, який не розуміється на смартфонах і банківських системах. Наприкінці жінка хотіла, щоб я встановив застосунок AnyDesk. Я знаю цю програму і розумію, що завдяки їй шахраї могли б підключитися до мого телефона та отримати над ним контроль. Тож я називав неіснуючу адресу пристрою. Коли я зрештою сказав шахрайці, куди вона додзвонилася, вона без жодного слова прощання поклала слухавку, – розповідає журналіст порталу istotne.pl

Нижче ви можете прослухати всю розмову шахрайки з журналістом.

Щодо спроби отримати контроль над телефоном і рахунком ми одразу зв’язалися з банком PKO BP.

– На жаль, уже понад рік спроби шахрайства такого типу стали досить частими. На щастя, клієнти дедалі краще їх розпізнають. Злочинці використовують слабкі місця GSM-інфраструктури й можуть підмінити будь-який номер телефону – гарячої лінії банку, а також поліції чи прокуратури. І ми, і інші банки попереджаємо про ці шахрайства на сайті банку, сторінках входу, у мобільних застосунках, соціальних мережах чи на гарячій лінії, – пише Magdalena Lejman з пресслужби PKO BP.

– Злочинці телефонують людям, чиї дані найчастіше походять із соціальних мереж або витоків інформації з різних порталів, і представляються працівниками банку чи іншої суспільно важливої установи. Часто вони використовують привід захисту рахунку – повідомляють про блокування нібито здійсненого переказу на велику суму або підозрілу позику чи оплату карткою. Використовуючи схвильованість жертви, вони виманюють дані для входу в електронний банкінг, дані платіжних карток, коди BLIK, наполягають на встановленні застосунку або переказі чи внесенні грошей на «технічний рахунок». Насправді дані, отримані під час розмови, дають їм змогу обікрасти жертву, а встановлений на її телефоні застосунок використовується для викрадення, наприклад, кодів авторизації. Ми постійно попереджаємо про такі ситуації. Працівник банку ніколи не попросить клієнта надати дані для входу й ніколи не закликатиме телефоном встановлювати програмне забезпечення. Ми також ніколи не попросимо переказати гроші на «безпечний рахунок» або назвати коди BLIK. Якщо ми сумніваємося щодо особи співрозмовника, потрібно покласти слухавку й самостійно зателефонувати на гарячу лінію банку, – додає Magdalena Lejman.

На сайтах Związku Banków Polskich і поліції опубліковано відповідні попередження: