Хрест Свободи та Солідарності, наданий Президентом Республіки Польща, є знаком вдячності польської держави за боротьбу з комуністичною системою до 1989 року.
Відзначені опозиціонери періоду ПНР
- Anna Borek
Після запровадження воєнного стану до лютого 1982 року Anna Borek займалася розповсюдженням листівок, що інформували про репресії. Вона також брала участь в організації допомоги інтернованим. У 1983–1989 роках була активісткою TMKK NSZZ «Solidarność» у Bolesławiec та RKW NSZZ «Solidarność» Dolny Śląsk Oddział Bolesławiec. Співорганізовувала мережу розповсюдження преси та незалежних видань у Bolesławiec і Białystok. У цей самий час співорганізовувала Святі меси за Батьківщину, які відбувалися в костелі Христа Царя в Bolesławiec. - Antonina Zenona Dutkowska
У період від 13 грудня 1981 року до 24 лютого 1982 року Antonina Dutkowska співорганізовувала друк і розповсюдження листівок на території Bolesławiec. 24 лютого 1982 року її заарештували, а 18 березня 1982 року вироком Воєводського суду в Jelenia Góra засудили до 3 років і 6 місяців позбавлення волі. Спочатку вона перебувала у в’язниці у Wrocław, потім у Krzywaniec, Grudziądz і знову в Krzywaniec. У зв’язку з оголошеною амністією 28 березня 1983 року її звільнили від відбування решти покарання. У 1983–1985 роках Antonina Dutkowska активно діяла на користь Душпастирства трудящих. - Jan Filipek
Як працівник Zakład Produkcji Elementów Budowlanych у Bolesławiec Jan Filipek був співорганізатором і головою страйкового комітету на підприємстві в серпні 1980 року. У вересні 1980 року став головою заводського комітету NSZZ «Solidarność» та членом Тимчасового міжзаводського заводського комітету в Bolesławiec. Від травня 1981 року виконував функції голови Міжзаводської координаційної комісії NSZZ «Solidarność». 14 грудня 1981 року став головою страйкового комітету на підприємстві. У зв’язку з організацією страйку його заарештували 19 грудня 1981 року. 23 грудня 1981 року Воєводський суд у Jelenia Góra засудив пана Jan Filipek до трьох років позбавлення волі. Постановою Державної ради від 20 грудня 1982 року його умовно звільнили від відбування решти покарання. Після виходу з в’язниці 31 березня 1983 року він продовжив профспілкову діяльність у підпіллі. Jan Filipek став головою Таємної міжзаводської координаційної комісії NSZZ «Solidarność» та співпрацював із Регіональним страйковим комітетом. У 1983–1989 роках співорганізовував мережу розповсюдження підпільних видань. Jan Filipek неодноразово затримувався Службою безпеки, допитувався та піддавався обшукам. - Józef Gołębiowski
Священник Józef Gołębiowski у 1983–1989 роках брав участь у таємних зібраннях солідарності в Bolesławiec. Священник Józef Gołębiowski перебував під наглядом і зазнавав переслідувань з боку співробітників комуністичних органів державної безпеки. Він був ініціатором першої Святої меси за Батьківщину та служив богослужіння в наміренні NSZZ «Solidarność». Підтримував діяльність солідарності в Bolesławiec, спрямовану на вшанування мученицької смерті священника Jerzy Popiełuszko, та належав до групи священників — капеланів «Solidarność». - Roman Adam Janikowski
Працюючи на Zakłady Włókien Chemicznych «Chemitex-Celwiskoza» у Jelenia Góra, Roman Janikowski після запровадження воєнного стану активно долучився до підпільної діяльності. У 1982–1989 роках був членом Таємної заводської комісії NSZZ «Solidarność» на підприємстві. Організовував збір коштів на нелегальну профспілкову діяльність, розповсюджував нелегальну пресу, зокрема «Z dnia na dzień» і «Solidarność Walcząca», а також проводив акції з розповсюдження листівок на підприємстві та в Jelenia Góra. Roman Janikowski був членом Душпастирства трудящих і парафії святих Erazma і Pankracego в Jelenia Góra. У межах цієї діяльності підтримував репресованих та їхні родини, брав участь у Святих месах за Батьківщину. - Eugeniusz Kleśta
Від 1980 року Eugeniusz Kleśta був членом NSZZ «Solidarność» при Dolnośląskie Zakłady Przemysłu Lniarskiego Orzeł у Mysłakowice. Після оголошення воєнного стану на своєму підприємстві він займався розповсюдженням листівок підпільної «Solidarność», у зв’язку з чим був заарештований 18 грудня 1981 року та перебував у слідчих ізоляторах у Jelenia Góra і Wrocław. 14 січня 1982 року вироком Сілезького окружного військового суду Eugeniusz Kleśta засудили до року позбавлення волі. Унаслідок перегляду справи вироком Верховного суду — Військової палати від 25 лютого 1982 року покарання збільшили до двох років ув’язнення. 6 грудня 1982 року Eugeniusz Kleśta отримав перерву у відбуванні покарання, а 8 березня 1983 року рішенням Державної ради був помилуваний. - Franciszek Kozdra
У період від 13 грудня 1981 року до 4 червня 1989 року Franciszek Kozdra активно діяв в антикомуністичній опозиції. У 1980–1981 роках на території Zielonogórskie Zakłady Eksploatacji Kruszywa у Bolesławiec був співзасновником NSZZ «Solidarność», а від листопада 1980 року — заступником голови заводської комісії NSZZ «Solidarność». У вересні 1980 року Franciszek Kozdra був серед творців Міжзаводського установчого комітету, у якому з 6 листопада 1981 року входив до президії. Після запровадження воєнного стану в 1982–1988 роках Franciszek Kozdra належав до групи організаторів Таємної заводської комісії NSZZ «Solidarność» на території Zielonogórskie Zakłady Eksploatacji Kruszywa у Bolesławiec, головою якої був. У 1983–1988 роках Franciszek Kozdra був членом Міжзаводської координаційної комісії NSZZ «Solidarność» у Bolesławiec і виконував у ній функції скарбника. У межах обох підпільних структур збирав внески на допомогу репресованим, придбання незалежних видань, пам’ятної дошки на честь священника Jerzy Popiełuszko та поліграфічних матеріалів, які використовували для виготовлення пропагандистсько-інформаційних листівок підпільної «Solidarność». Franciszek Kozdra також займався розповсюдженням листівок і незалежних видань — книжок, цеглинок, календарів, марок підпільної пошти «Solidarność», а також видань «Z Dnia na Dzień», «Solidarność Walcząca», «Ogniwo», «Kos», «Obecność», «Tygodnik Mazowsze» та «Region». У 1984–1989 роках створював відкрите опозиційне середовище під егідою Душпастирства трудящих. Співорганізовував Святі меси за батьківщину. Восени 1988 року Franciszek Kozdra був співзасновником, а від 1989 року — головою відкритого Організаційного комітету NSZZ «Solidarność» у Zielonogórskie Kopalnie Surowców Mineralnych у Bolesławiec. Наприкінці 1988 року став співзасновником, а від 21 березня 1989 року — членом президії Регіональної виконавчої комісії NSZZ «Solidarność» Dolny Śląsk Oddział Bolesławiec. Брав участь у роботі Громадянського комітету «Solidarność» у Bolesławiec. - Marek Krakowiak
У травні 1981 року, працюючи інспектором кримінального відділу міської комендатури Громадянської міліції в Jelenia Góra, Marek Krakowiak був співорганізатором створення організації, метою якої був захист трудових прав працівників Громадянської міліції. 31 травня 1981 року в міській комендатурі MO у Jelenia Góra створили Тимчасовий установчий комітет рад працівників Громадянської міліції Єленьогурського гарнізону, головою якого став Marek Krakowiak. Попри заборону воєводського коменданта MO в Jelenia Góra Marek Krakowiak брав участь у першому Загальнопольському з’їзді делегатів профспілок працівників MO. Через профспілкову діяльність Marek Krakowiak неодноразово отримував догани від керівників, зазнавав залякувань, допитів співробітниками Служби безпеки та переслідувань, а зрештою 9 липня 1981 року був звільнений. У наступні роки він і далі активно підтримував ZZFMO та місцеві структури NSZZ «Solidarność», зокрема поширював листівки ZZFMO і NSZZ «Solidarność», а також допомагав родинам репресованих. Унаслідок опозиційної діяльності Marek Krakowiak не міг знайти постійної роботи. - Walenty Krzysiek
Walenty Krzysiek був членом Установчого комітету NSZZ «Solidarność» та головою заводської комісії на Zakłady Elementów Hydrauliki Siłowej у Lubań Śląski. У 1980–1981 роках займався розповсюдженням незалежницьких видань і преси. У 1981 році брав участь у страйку на території єленьогурського клубу Gencjana. Через опозиційну діяльність 17 грудня 1981 року Walenty Krzysiek був інтернований у Центрі ізоляції в Kamienna Góra та Głogów, звільнений 30 квітня 1982 року. Після запровадження воєнного стану брав участь у підпільних зустрічах єленьогурської «Solidarność», а також був співорганізатором Клубу католицької інтелігенції при парафії Пресвятої Трійці в Lubań. 31 серпня 1982 року Walenty Krzysiek брав участь і був одним з організаторів мітингу солідарності в Lubań, а також співпрацював із «Solidarność Walcząca». За цю діяльність його знову інтернували 10 листопада 1982 року та ув’язнили в Центрі ізоляції у Strzelin, де він перебував до 6 грудня 1982 року. - Jerzy Popioł
Jerzy Popioł активно діяв у NSZZ «Solidarność» на Miejskie Przedsiębiorstwo Komunikacji у Jelenia Góra від 1980 року. У серпні 1980 року співорганізовував страйк у MPK у Jelenia Góra. Потім по черзі був головою Установчого комітету NSZZ «Solidarność» у MPK та головою заводської комісії. У зв’язку з опозиційною діяльністю його інтернували в період від 13 грудня 1981 року до 23 грудня 1982 року — спочатку у в’язниці в Kamienna Góra, а потім у центрах ізоляції в Głogów, Grodków та Uherce. Під час інтернування його неодноразово карали дисциплінарно, зокрема за виготовлення матриць для друку табірних поштових марок, штемпелів і пам’ятних друків. Він також брав участь у голодуваннях і протестах. Після інтернування не припинив опозиційної діяльності. У 1983–1985 роках займався редагуванням, друком і розповсюдженням пам’ятних друків, графіки та підпільних видань. Також організовував поліграфічні матеріали й транспорт. Надавав власну квартиру для зберігання нелегальних друків. За цю діяльність його неодноразово затримували на 48 годин. Також проводили обшуки в його квартирі та на місці роботи. - Zbigniew Razik
У період від 14 грудня 1981 року до 24 лютого 1982 року Zbigniew Razik був активістом нелегальних структур NSZZ «Solidarność» на території Bolesławiec. За підпільну діяльність 26 лютого 1982 року його затримали, а потім вироком Воєводського суду в Jelenia Góra від 18 березня 1982 року засудили до 3 років позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді позбавлення публічних прав строком на 3 роки. Постановою Державної ради від 28 березня 1983 року ухвалили умовно звільнити Zbigniew Razik від відбування решти покарання, встановивши випробувальний строк 3 роки. Покарання він відбував до 6 квітня 1983 року. - Zbigniew Sałapa
Zbigniew Sałapa був секретарем заводської комісії NSZZ «Solidarność» у Dolnośląskie Zakłady Przemysłu Lniarskiego «Orzeł» у Mysłakowice. Після запровадження воєнного стану продовжив опозиційну діяльність. Редагував листівки антидержавного змісту та розповсюджував їх на підприємстві. За ним стежила СБ; за клопотанням прокуратури Сілезького окружного військового суду у Wrocław 21 грудня 1981 року його затримали, а потім заарештували. Вироком Сілезького окружного військового суду від 14 січня 1982 року його засудили до 2 років позбавлення волі, а вироком від 25 лютого 1982 року Верховний суд — Військова палата збільшив покарання до 3 років і 6 місяців. Постановою Державної ради від 5 травня 1982 року Zbigniew Sałapa умовно звільнили від відбування покарання. - Bogusław Stecko
Bogusław Stecko брав участь у вуличних заворушеннях 17 грудня 1970 року в Szczecin. У зв’язку з цим його заарештували. У Воєводському слідчому ізоляторі в Szczecin він перебував від 18 грудня 1970 року до 29 березня 1971 року. Воєводський прокурор у Szczecin постановою від 29 березня 1971 року скасував тимчасовий арешт і застосував громадську поруку. Розслідування припинили постановою від 27 грудня 1971 року через відсутність достатніх доказів. - Lucjan Złotkowski
Від грудня 1981 року до 1983 року Lucjan Złotkowski був активним діячем антикомуністичної опозиції в Bolesławiec. Збирав внески та організовував допомогу репресованим і їхнім родинам. Займався виготовленням нелегальних листівок і їх розповсюдженням, зокрема на Zakłady Chemiczne «Wizów» у Bolesławiec. У 1986–1989 роках співпрацював із Таємною міжзаводською координаційною комісією NSZZ «Solidarność», а в 1987–1989 роках — із Регіональною виконавчою комісією NSZZ «Solidarność» Dolny Śląsk. У межах цієї діяльності розповсюджував підпільну пресу: «Z dnia na dzień», «Region», «Ogniwo». У 1988 році Lucjan Złotkowski був співзасновником відкритого Організаційного комітету NSZZ «Solidarność» на Zakłady Chemiczne «Wizów» у Bolesławiec.
Посмертно
- Anna Bolesława Gałąszczak
У 1982–1989 роках Anna Gałąszczak створювала підпільні структури NSZZ «Solidarność» у Bolesławiec. У 1983 році почала співпрацювати з Таємною міжзаводською координаційною комісією NSZZ «Solidarność», а від 1989 року діяла в Регіональній виконавчій комісії NSZZ «Solidarność» Dolny Śląsk Oddział w Bolesławiec. Anna Gałąszczak була однією з головних кур’єрів, які доставляли до Bolesławiec підпільні журнали та листівки з Wrocław, Kraków, Gdańsk і Warszawa. Разом із донькою Anna Gałąszczak розповсюджувала їх у пунктах розповсюдження по місту. Її квартира також була місцем отримання нелегальних видань. У 1983–1989 роках Anna Gałąszczak займалася відкритою опозиційною діяльністю при Душпастирстві трудящих, співорганізовувала Святі меси за Батьківщину та паломництва трудящих до Częstochowa. - Mieczysław Karol
У 1981–1989 роках Mieczysław Karol активно займався підпільною діяльністю на території Bolesławiec. Після запровадження воєнного стану, працюючи в Kopalnia Kruszywa w Bolesławiec / Zielonogórskie Kopalnie Surowców Mineralnych w Bolesławiec, разом із колегами був співорганізатором Таємної заводської комісії NSZZ «Solidarność», яка діяла в 1982–1988 роках. У межах діяльності організовували збір коштів на допомогу репресованим у Bolesławiec, придбання незалежних видань і поліграфічних матеріалів. Він брав участь у зборі коштів на пам’ятну дошку, присвячену священнику Jerzy Popiełuszko. Mieczysław Karol брав участь у таємному встановленні дошки в костелі святого Stanisław Kostka у Warszawa. У 1983–1988 роках був членом Таємної міжзаводської координаційної комісії NSZZ «Solidarność» у Bolesławiec. У межах обох структур — заводської та позазаводської — займався розповсюдженням листівок і незалежних видань. - Kazimierz Majewski
Kazimierz Majewski був головою заводського комітету NSZZ «Solidarność» при Fabryka Narzędzi у Jelenia Góra. Після запровадження воєнного стану долучився до підпільної діяльності. Організовував нелегальні зустрічі Координаційної комісії «Solidarność». Брав участь у друкуванні та розповсюдженні підпільного видання «Odroczenie». У період від 29 серпня 1982 року до 29 вересня 1982 року був інтернований у Центрі ізоляції в Nysa. Потім Kazimierz Majewski неодноразово допитувався та шантажувався співробітниками СБ. 28 жовтня 1982 року він скоїв самогубство. З огляду на сучасний стан досліджень Kazimierz Majewski визнаний жертвою воєнного стану.