Adam Bodnar розповідає, як у Польщі дотримуються наших прав. Чому варто за них боротися, змінювати світ, робити вибір заради власного здоров’я та добробуту і як бути собою.

Adam Bodnar є юристом і викладачем, доктором габілітованим юридичних наук, професором університету в SWPS Uniwersytecie Humanistycznospołecznym w Warszawie, правозахисником, у 2010–2015 роках віцепрезидентом Helsińskiej Fundacji Praw Człowieka, а з 2015 року — Уповноваженим з прав людини.

Adam Bodnar:

Конституція не визначає, коли починається життя. Вона лише говорить про захист життя.

Лікарі не матимуть сміливості робити аборти. Кожен лікар стане мішенню для нападок.

Це найбільше вдаряє по незаможних жінках. Багаті дають собі раду й шукають альтернативи.

Зниження пенсійного віку призводить до того, що пенсії стають дедалі нижчими. Працюючих людей стає дедалі менше.

Якби ми інвестували в освіту, мали б більший економічний розвиток і добробут.

Незаможні пари не мають доступу до екстракорпорального запліднення . Заможні йдуть до клініки — і великої проблеми немає. Держава з ідеологічних причин скасувала фінансування екстракорпорального запліднення.

Що стосується громадянських прав і свобод, ми перебуваємо на роздоріжжі. З одного боку, маємо багато прав, але з іншого — влада різними способами обмежує наші права.

Учора, під час польсько-американських переговорів, американська сторона наголошувала, що, крім енергетики та військової сфери, для неї важливі демократичні інституції, верховенство права та права людини.

Нам потрібні роздуми про те, навіщо ми запроваджували демократію та ухвалювали конституцію. Повернімося до витоків і замислімося, у якому напрямку рухаємося.

Маю враження, що в цьому уряді панує переконання: ми знаємо краще, і всі мають пристосуватися.

Як ми можемо розмовляти з прем’єром, якщо не знаємо, хто ухвалює рішення.

Дуже важливо, щоб партії, які прагнуть прийти до влади, чітко сказали громадянам: ми хочемо з вами розмовляти.

Опозиція не розпочала дискусію про аборти, а зосередилася на протестах.

Пам’ятаймо, що в наш час важливі солідарність із репресованими та підтримка всіх, хто намагається створити простір, у якому можна користуватися громадянськими свободами.