З Антифацетом ми говоритимемо про свободу, яка полягає не в тому, що інші мають право визначати нас, а в тому, що саме ми маємо право визначати себе самі. Поговоримо про потребу в більшому розумінні нетипових способів життя та мислення, а також про те, для чого воно потрібне. Також порушимо тему виборів і правління Prawo i Sprawiedliwość.
«Головний Антифацет Речі Посполитої», скорочено NARP, займається критикою та запереченням у повсякденному житті й під час специфічних акцій Стереотипу Чоловічої Гендерної Ролі, оскільки вбачає в ньому негативний, калічний і обмежувальний вплив на якість життя чоловіків.»
Marcin Boronowski:
Антифацет — це був торговий знак у часи, коли я провадив публічну діяльність на забороненому полі гендеру.
Нині я антифацет у стані сну або переховуюся, бо умови в країні змінилися. Права людини не діють.
Антифацет — це концепція, це чоловік, який не визнає гендерних обмежень. Він іде власним шляхом.
Речі, пов’язані з жінками та дітьми, мають бути для чоловіка принизливими й такими, що знижують його статус.
Якби Людовік XIV вийшов у своєму вбранні на подвір’я багатоповерхівки, його побили б.
Чоловіки можуть бути або правителями — тоді вони мають право на пишне вбрання, — або солдатами, тобто людьми праці. Вони мусять бути вдягнені в мілітаризований, суворий і простацький одяг.
Ми живемо в часи, коли чоловіки не прив’язані до бойових функцій.
Жіночий одяг шляхетніший, красивіший, у ньому більше кольорів і візерунків. Можна вдягатися відповідніше до погоди й легше загартовуватися, бо такий одяг легший.
Жінок праві режими біологічно тримають за горло.
У моральному сенсі, з погляду одягу та косметики, вони добре влаштовані. Їм можна все.
Якось я домігся того, щоб Robert Biedroń одягнув взуття на середньому підборі.
Я знаю чоловіків, яким подобається ходити в такому взутті. Проблема — знайти більший розмір.
Я маю добрі стосунки із сусідами.
Студенти впізнають мене в центрі міста й вітаються зі мною.
Є надія, що люди розумніші за ту частину політичного класу, яка наповнює їхні голови ненавистю та переконанням, що потрібно боротися з усілякими інакшими.
Насправді ідеологами гендеру є єпископи та політики, які сурмлять про нього в контексті жаху.
Існує прихована туга побачити, як виглядає життя з іншої перспективи, закритої табу.
Нехай переможе свобода!