Сцени істерики та плачу в роздягальнях дитячих садків нікому не чужі. Ми хвилюємося, як наша дитина, яка найчастіше до дошкільного віку перебувала лише з найближчими родичами, упорається в незнайомому для неї середовищі. Mariola Bakalarz, досвідчена педагогиня та директорка Przedszkola nr 1 w Bolesławcu, заспокоює і радить: — Не варто панікувати. Треба змиритися з думкою, що відрив від дому не буде для дитини приємним переживанням. Також слід пам’ятати, що негативні відчуття є природною оборонною реакцією трирічної дитини на нове й незнайоме.
Як поводиться дитина і що вона відчуває
У перші дні адаптації дитина налякана, плаче й вередує, бо втрачає відчуття безпеки, яке досі забезпечувала присутність близьких людей. Вона губиться в незнайомих приміщеннях дитячого садка (нова кімната, чужі виховательки). Дитина ще не вміє самостійно задовольняти свої потреби (потребує допомоги під час їжі, одягання, користування туалетом). Їй доводиться довіритися незнайомим людям, які про неї піклуються. Дитині потрібен час, щоб до цього звикнути.
Є й хороша новина. З багаторічних спостережень Mariola Bakalarz випливає, що більшість трирічних дітей уже психологічно готові до нових вражень і прагнуть контакту з однолітками.
Батьки теж бояться дитячого садка
У цей складний період підтримки потребують не лише діти, а й батьки. Останні, пам’ятаючи про власний неприємний досвід у дитячому садку або важко переживаючи розлуку з дитиною, дуже часто підсвідомо передають їй свої страхи й тривогу. Тому батькам варто взяти участь у червневій адаптаційній зустрічі, під час якої вони зможуть позбутися страхів, пов’язаних із дитячим садком.
Під час адаптаційних зустрічей передусім можна познайомитися з людиною, яка доглядатиме за дитиною. Також можна домовитися з учителем про разові відвідини дитиною дитячого садка в липні або серпні.
Як правильно попрощатися з дитиною
Mariola Bakalarz радить: — З мого досвіду випливає, що для всіх найскладніший момент — це прощання. Треба пам’ятати, що кожна дитина особлива, і стосунки з батьками теж у кожної різні. Розлука проходить менш болісно, коли прощання в роздягальні сердечне, але коротке. Якщо дитина під час прощання з мамою плаче, краще, щоб кілька днів до дитячого садка її відводив тато. Коли дитина дуже розпачливо плаче під час прощання, не можна силоміць відривати її від себе. Потрібно її заспокоїти, а потім передати виховательці. Не слід підкуповувати дитину й обіцяти їй нагороди чи подарунки за те, що вона залишиться в дитячому садку. Коли її забиратимуть, можна дати маленький подаруночок, але це не має бути формою підкупу. Треба домовитися з дитиною, о котрій її заберуть із дитячого садка, і завжди дотримуватися свого слова. Не можна змушувати дитину одразу після повернення додому розповідати, що сталося в дитячому садку. Це спричиняє непотрібний стрес.
Денний сон не обов’язково має бути проблемою
Іншою проблемою для трирічної дитини є денний сон, тобто обов’язковий відпочинок у дитячому садку. Відпочинок необхідний маленькій дитині. Нові враження, вільна гра та інтенсивні заняття є для малюка важкою роботою, після якої йому потрібно відновити сили (фізично відпочити та психологічно заспокоїтися). Денний сон асоціюється з нудною та вимушеною нерухомістю. Однак варто знати, що нині в дитячому садку це час для слухання казок із дисків або розповідей вихователя. Щоб малюк почувався комфортно в новій для нього ситуації, можна принести його улюблену книжку, яку вихователь читатиме всій групі.
Практичні поради
Коли ми відводимо дитину до дитячого садка, допомагаємо їй роздягнутися, цілуємо її та проводжаємо до кімнати. Спокійно й правдиво відповідаємо на найчастіше запитання, яке в цей момент лунає: «Ти прийдеш по мене?» І завжди дотримуємося свого слова. Про це не можна забувати.
Завжди прощаємося з дитиною та зустрічаємо її з усмішкою. Якщо прощання з мамою надто драматичні, до дитячого садка дитину має відводити тато. Прощання з татом менш болісні. Коли вихователь відриває дитину від матері, дитина сприймає вихователя як загрозливу людину й налаштовується проти нього.
Варто разом із дитиною сходити за покупками й придбати бавовняний спортивний костюм або спортивний одяг, який замінить піжаму під час денного сну. Так ми також допомагаємо дитині звикнути до нової ситуації.
Розмовляймо з вихователем про те, що нас непокоїть. Однак ніколи не робімо цього в присутності дитини.
Що потрібно трирічній дитині
Одяг дитини має бути зручним, легким, його повинно бути легко надягати та знімати. На ньому не має бути зайвих ґудзиків, пряжок чи прикрас. Найкраще підійдуть штани або спідничка на гумці, без підтяжок і ременів. Одяг «шарами» є найдоречнішим. Він дасть змогу пристосувати вбрання дитини до погодних умов і температури в кімнаті. Дитині потрібне взуття на твердій підошві, що застібається на липучки. Це не можуть бути шльопанці. Дитячі прикраси (якщо без них не можна обійтися) мають бути маленькими сережками-гвоздиками, виготовленими з безпечного легкого пластику. Не забуваймо про запасний одяг. Під час веселої гри дитина забуває про фізіологічні потреби. Крім того, малюки обливаються та брудняться під час їжі.
Батьки можуть спокійно довіритися працівникам дитячого садка. Це чудові фахівці, які усвідомлюють, що, перебираючи на себе опіку над дитиною, вони мають подбати про її повну безпеку та всебічний розвиток.
(інформація Grażyna Hanaf)