Для віруючих інформація про релікварій може бути розрадою під час пандемії. Віряни в часи, коли не було вакцин і знань про дію вірусів, масово приходили до місць культу, щоб просити Бога про допомогу. У Європі поширювалося шанування святого Роха та святого Себастьяна, які стали покровителями, що захищають від чуми. Фігури обох святих розташовані біля південного бокового входу до базиліки. У бічній каплиці також є фігура святого Роха.

Релікварій з останками Яна Габріеля Пербуа́ра привезли до Болеславця 1917 року з Кельна. Історія життя святого була відома священникам базиліки, але лише після оголошення пандемії вони надали їй особливого значення у зв’язку з тим, що місце вбивства місіонера збігається з місцем, яке вважають початком поширення SARS-CoV-2.

— У певний момент ми почали читати історію життя святого, і виявилося, що святий Ян Габріель прийняв мученицьку смерть у місці, звідки вийшов коронавірус, — розповідає для Telewizja Bolesławiec вікарій Damian Konieczny.

Релікварій святого мученика виставлений над дарохранительницею. Священники Болеславецької базиліки заохочують вірян до молитви в Марійській базиліці.

— Сьогодні, коли панує коронавірус, коли весь світ охоплений цією хворобою, Бог дає нам знати саме через мощі святого Яна Габріеля Пербуа́ра, щоб у цьому місці молилися про визволення світу від цієї чуми, — говорить вікарій.

Jan Gabriel Perboyre народився 1802 року в Пюеші, у Франції. Його батьки були надто бідними, щоб дати синові освіту. Тому після закінчення початкової школи Ян допомагав батькам у господарстві. На щастя, дядько Яна був ректором духовної семінарії лазаристів (місіонерів святого Вінсента де Поля) у Монтобані. Він запросив старшого брата Яна, Алоїзія, вступити до цієї семінарії. Його приклад наслідував і Ян (1819 року). Філософські та богословські студії він завершив у Парижі, прийнявши священницькі свячення 1825 року.

Протягом двох років після свячень він був професором догматики у вищій семінарії в Сен-Флурі (1825–1827). У 1827–1832 роках був ректором та економом щойно створеного церковного пансіонату в цьому місті. Звідти настоятелі призначили його заступником директора новіціату в материнському домі S. Lazzaro (святого Лазаря).

Однак Ян мріяв про місії в Китаї. Кілька разів письмово поновлював своє прохання. Нарешті він отримав бажаний дозвіл і 21 березня 1835 року вирушив із Гавра до Китаю.

Опанувавши китайську мову, у березні 1837 року він розпочав місійну діяльність, здійснюючи свої мрії у провінціях Хенань і Хубей.
16 вересня 1839 року місіонера заарештували. 26 вересня 1839 року його доправили до Ча-Юен-Кеу, де піддали тортурам. Коли він не зламався, його відвезли до префектури в Кучені, де піддали новим допитам і тортурам, щоб отримати від нього список місіонерів та вірян. Лише завдяки надзвичайно витривалому й молодому організму Ян пережив ці муки. Його відвели до в’язниці у Вучані, де 11 вересня 1840 року задушили. Йому було лише 38 років.

1860 року тіло мученика перевезли до Парижа, до материнського дому лазаристів. Папа Лев XIII проголосив його святим 1889 року. Це перший місіонер у Китаї з ордену лазаристів, якого проголосили святим. 2 червня 1996 року його канонізував святий Іван Павло II.

FP Базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії та святого Миколая в Болеславці