Дев’ятнадцятий фестиваль Blues nad Bobrem завершився. Учасники майстер-класів і музиканти роз’їхалися по домівках. Вони подарували нашому місту те, що несе блюз: себе, свою відданість музиці, розваги. Вони навчалися й грали разом зі своїми викладачами у Piwnicy Paryskiej та на Ринку. Їх було видно, коли вони прогулювалися містом у своїх характерних чорних футболках із логотипом BnB. Заклопотані, деякі — з інструментами, перекинутими через плечі. Вони стали частиною нашої реальності.
На майстер-класах вони пізнавали себе, свої здібності та обмеження. Під час концертів відчували хвилювання й силу енергії, що йшла від глядачів. Багато хто з них уперше відчув, як це — зачаровувати слухача музикою.
Вокальні майстер-класи з Krystyną Prońko
П’ятеро дівчат розігрівають свої мовні апарати. Дихальні вправи, гімнастика голосового апарату й артикуляції. Трелі, повторення голосних у відповідних послідовностях, вокалізи.
Між вправами співачка розповідає історії та анекдоти, дає хороші, перевірені поради. Наприклад, не їсти перед виступом або як зменшити кислотність голосового апарату, щоб запобігти втраті голосу.
— Ми не використовуємо штучних інструментів, ми співаємо собою. Тілом. Шлунок може зіпсувати нам вокал, — говорить своїм ученицям Krystyna Prońko. — Тож перед виступом не можна пити ні коньяк, ні їсти шоколад. З досвіду знаю, що горіхи й мак можуть підвести виконавця перед виступом, бо крихти ефективно ховаються в роті й під час співу можуть поранити горло. Найкраще нічого не їсти за 4 години до виступу, — додає співачка й пропонує своїй сонній учениці зелений чай, який добре її освіжить.
Знайти у своєму тілі таке місце, де немає порога
Дівчата слухають, вправляються, діляться своїми успіхами. — Після вправ я відчуваю, що коли довше співаю, у мене не болить гортань, — говорить Natalia. Вони знову починають вправу. «Баба тобі півня несе сюди», — співуче повторюють вони. Раптом Krystyna Prońko перериває акомпанемент і звертається до однієї з учениць: — Iga, у тебе проблеми з шепелявістю? Проблема зі звуком «s»? Читай лежачи тексти з літерами s, sz, ś, — радить дівчині. — Лежачи твій апарат правильно налаштується.
Вони повертаються до співу. Prońko запитує, чи розуміють вони, чого навчає їх наступна вправа. Потім пояснює. Дівчата здогадуються, одна з них каже, що таким чином навчається змінювати тональність.
— Перехід з одного регістру до іншого, — пояснює Krystyna Prońko, — вирівнювання тембру, усунення порога — одна з найскладніших речей для відпрацювання. Треба знайти у своєму тілі таке місце, де немає порога. Це ще попереду, — усміхається вона ученицям.
Вони дискутують про те, чим є пісня. Krystyna Prońko говорить: — Пісня — це музика, ритм, текст і виконавець. Сьогодні в багатьох випадках виконавцеві не обов’язково мати хороший вокал — твір можна відповідно аранжувати. Аранжування розбудовують і відповідно змінюють тональність пісні так, що деяким співакам не потрібно змінювати регістр голосу.
Учениці наводять приклад і співають приспів пісні Rihanny «Umbrella».
— Under my ubrella ella, ella, ella, eh, eh…
Повторюючи фразу й граючись нею, вони виходять на перерву.
Я буду розважати вас своїми кантиками, послухайте мене між тостами*
Частиною фестивалю є навчання у досвідчених музикантів, у зірок польської музичної сцени, таких як Krystyna Prońko, Sławek Wierzcholski, Jerzy Styczyński та багато інших. Важливою є також можливість виступити на сцені. Зустрітися зі своїм хвилюванням. Перевірити себе та свої вміння. Поділитися собою зі слухачем. Музиканти грали, слухали наші оплески й раділи увазі, яку їм приділяли.
Своєю діяльністю музиканти змінювали нашу реальність і простір, у якому ми щодня перебуваємо. Місто жило ними. Пульсувало блюзом. Хоча на роздоріжжі болеславецьких доріг не стоїть диявол, як у дельті Міссісіпі, і не пропонує музикантам за їхні душі ні багатства, ні слави, ні красивих жінок, вони приїжджають до Bolesławca і грають так, ніби від цього залежить їхнє життя.
(інформація Grazyna Hanaf, фото Krzysztof Gwizdała)
* Уривок із пісні, яку учасниці майстер-класу відпрацьовували на заняттях із вокалу. Музика Krystyna Prońko, текст Jerzy A. Masłowski.